Бігати, -гаю, -єш, гл.
1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Бігай, хлопче! Бігаймо у великий гай! Бігаймо, кажу.
2) О коровахъ: случаться.
Віддячливий, -а, -е. Старающійся отблагодарить чѣмъ-либо. Він такий оддячливий був.
Кит, -та, м. Китъ. Його кит-риба зараз і вхопила.
Клац! меж. Шелкъ! (зубами) А пакінь клац її зубами.
Обрізанець, -нця, м. Серебряный рубль, обрѣзанный съ цѣлью украсть серебра. Карбованці — не жидівські обрізанці, а повні.
Пиляка, -ки, ж. = пилюга. Ум. пилячка. Дощ зовсім малий, — тіки побризкав пилячку, а землі й не промочив як слід.
Пінити, -ню, -ниш, гл. Пѣниться. Вода так і шумить, хвилями аж пінить.
Простудити, -джу́, -диш, гл.
1) Охладить, охолодить.
2) Простудить.
Священник, -ка, м. = піп.
Черешня, -ні, ж. Черешня, Prunus Avium L. Зеленіють по садочку черешні та вишні. Ум. черешенька.
