Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пристойний

Пристойний, -а, -е. 1) Приличный, пристойный. Нема, кажу, пари мені пристойної. Г. Барв. 11. 2) Пригожій, красивый. Г. Барв. 426. Парубок молодий, здоровий, пристойний, хоч до шлюбу ставляй. Чуб. І. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТОЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТОЙНИЙ"
Вигатити Cм. вигачувати.
Дря́сен, -ну, м. Раст. Polygonum hydropiper. Вх. I. 12.
Жовтобо́кий, -а, -е. Желтобокій.
Кування, -ня, с. 1) Кованіе. Кування молотом. К. Іов. 2) Кукованье кукушки. Ой жаль мені (зозулі) раннього кування і пізнього літання. Мет. 152. Ум. куваннячко. Нехай тобі зозуленька для куваннячка, нехай мені соловейко для щебетаннячка. Мет. 40.
Молодняга́, -ги́, ж. = молодник 1. Екатер. г. Слово Д. Эварн.
Покортіти, -ти́ть, гл. безл. Нѣкоторое время хотѣть сильно; не терпѣться. Нехай покортить. Кортить побігти подивиться.
Помазанець, -нця, м. Помазанникъ. На Господа вони забунтували, помазанцем його погордували. К. Псал. 3.
Понапікувати, -кую, -єш, гл. = понапікати. Сим. 209. Маркев. 71. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Чуб. III. 73.  
Тахлювати, -хлю́ю, -єш, гл. Тасовать (карты). Мнж. 193.
Темнуватий, -а, -е. Темноватый. Левиц. І. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСТОЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.