Бринчок, -чка, м. Звонокъ, бубенчикъ.
Виковтати, -таю, -єш, гл. Выдолбить, выклевать (углубленіе).
Гугна́вець, -вця, м. Гнусливый человѣкъ.
Запряда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запря́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Зарабатывать пряденіемъ. Як запряде стара шматок хліба, то й їм. Хоч буду запрядать, та буду тютюн купувать. 2) Покрывать, покрыть нитками (при пряденіи). запря́сти ска́лку. Напрясть столько, чтобы вся шпулька покрылась нитками.
Захотиты, -чу, -чешъ, гл. = захтиты. Захотила вража баба молодою буты.
Ззува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ззути, ззую, -єш, гл. Снимать, снять обувь.
Копати, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. І свяченим (ножем) копа яму. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною.
2) Выкапывать. А там знов копають буряки та возять до сахарні. Ой став козак царь-зілля копати.
3) Раскапывать, разрыхлять. Копай грядку!
4) копати ногами. Бить ногами; унижать, отталкивать. Змилуй єси, Xристе-Боже, над нами панами, а щоб нас не копали москалі ногами. Як хороший, — не жаль грошей, а як поганий, — копну ногами.
Крутень, -тня, м.
1) Пукъ соломы для топки. Посади там (у печі) та й спали соілми три крутні, під челюстами, щоб загнотити.
2) Свернутый пукъ соломы для заплетанія между кольями въ стѣнахъ плетеной хаты, мазанки.
3) Свертокъ сѣна, остающійся по дорогѣ отъ протащенной копны.
4) = крутель. Що на йому свита соломою шита, крутнем пудперезався да в бояре вбрався.
5) Маховое колесо (въ машинѣ).
Обжинки, -ків, м. мн. Окончаніе жатвы и празднество по этому случаю. Ум. обжи́ночки. Ой чий же то челядин обжиночки нарядив?
Реготітися, -ти́ться, гл. безл. Смѣяться, хохотать. їй реготи́ться. Ей хочется хохотать, она охотно хохочетъ. Щоб ходилось і хотілось (на досвітки), до всіх хлопців раготілось.
