Зарікат́ися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Давать, дать зарокъ, обѣтъ. Я не зарікаюсь з бусурманами ще лучче побиться. Не зарікайся всього робити, тільки свого уха вкусити. Зарічуся та й не піду до чужої жінки.
Кіпний, -а, -е. . кіпна доро́га Грязная отъ растаявшаго снѣга? Як упаде пошпай (свіжий сніг), та дорога стане кіпною.
Перестрах, -ху, м. Ужасъ, испугъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) удариться об дуб рилом.
Призвичаювання, -ня, с. Пріученіе. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось... призвичаювання.
Роспарити, -ся. Cм. роспарювати, -ся.
Саблук, -ка, м. саблука, -ки, ж. Сортъ яблокъ.
Твердісінький, -а, -е. Очень, совсѣмъ твердый.
Теремовий, -а, -е. Относящійся къ терему? Строевой? Занесу її в теремовий ліс, в теремовий ліс, близько дороги.
Укуснути, -ну, -неш, гл. Куснуть разъ. Як укусне один (вовк).
Чіпляти, -ля́ю, -єш, гл. Прицѣплять, вѣшать. Намиста чіпляють. Рушники чіпляють.
