Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пристаріти

Пристаріти, -рію, -єш, гл. = пристарітися. Як я пристарів, зуби з рота повипадали. Чуб. II. 270.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТАРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТАРІТИ"
Віщувати, -щую, -єш, гл. Предвѣщать, предсказывать. Пугач або сич біду віщує і найпаче пожежу. Ном. № 13405.
Долиня́ник, -ка, м. Житель долинъ.
Закрепи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. = закріпитися.
Нада́вця, -ці, м. = надавець.
Незвага, -ги, ж. 1) = Зневага. 2) = неувага.
Одна Cм. один.
Перегусти, -ду́, -де́ш, гл. Перестать гудѣть.
П'яташний, -а, -е. Стоющій пятакъ. Це пряники п'яташні. Харьк. г.
Тайність, -ности, ж. = таємність. 1) Сказав велику тайність жінці. Грин. І. 187. 2) Скрытность. Яка в нього тайність. Шейк.
Шпичак, -ка, м. 1) Ростокъ, появившійся изъ земли. Повитикались червоненькі шпичаки пивонії та півників. Левиц. І. 339.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСТАРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.