Бильчак, -ка, м. Бревно изъ цѣльнаго дерева, деревянный брусъ.
Голова, -ви, ж. 1) Голова. Що голова, то розум. у голову заходити, зайти. а) съ ума сходить, сойти. Миш в голову зайшла, закім зерно знайшла (такая бѣдность). б) — заходити. Печалиться. в) думать, обдумывать. Що робити з біди? тра въ голову заходити. у голову (голови) класти, покладати. Думать. І в головах собі не покладай. И не думай объ этомъ. наложити головою, лягти головою. Погибнуть, умереть. Пливи, косо, уплинь за водою, щоб наложив нелюб головою. Або за Дніпром ляжу головою. в голові мені (тобі....). Засѣла мысль въ голову. Дуже мені теє в голові! Я объ этомъ совсѣмъ и не думаю. у головах. У изголовья. Поклав сокиру в головах. під голови. Въ изголовье. А під голови голубая та жупанина. у голову взяти, забрати. Задаться цѣлью, рѣшить. Той мужик взяв собі в голову не пита горілки. по моїй голові. Что касается до меня; по мнѣ. По моїй голові — хоч вовк траву їж. на мою, твою.... голову. На мое, твое.... несчастье. Нехай горшки б'ються на гончарову голову. шоб тебе у жито головою. Шутливое пожеланіе богатства, богатаго урожая подъ видомъ брани: за твоєю (його и пр.) головою. Подъ твоимъ начальствомъ, предводительствомъ, распорядительствомъ. Ей, гетьмане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський! дай, Боже, щоб ми за твоєю головою пили та гуляли, віри своєї християнської у поругу вічні часи не подавали. голову кому їсти, жувати. Пилить кого, вѣчно допекать кого. Що в Бога день, усе голову їсть. у голові, у головці було. Былъ выпивши, былъ подъ хмѣлькомъ. голова в голову. Всѣ заурядъ, одинъ въ одинъ. Капуста голова в голову однаковісінька. 2) Умъ, разумъ. Порадь мене своєю головою. До булави треба голова. цвілі голови. Глупцы. 3) м. Предводитель, распорядитель. Без голови військо гине. 4) м. Должность: голова городской, сельскій. Зібралась рада, голова щось торочив; один з.... селян обізвавсь.... 5) ж. Глава, часть книги. 6) Широкая часть прядильнаго гребня, гдѣ помѣщаются зубья. 7) Часть топора возлѣ обуха. 8) Въ срубленномъ деревѣ конецъ тотъ, который отъ корня. 9) Раструбъ пастушьей трубы. 10) = маточина. 11) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. 12) Часть толчеи. Cм. стула походюча. 13) При раздѣлѣ кожъ между членами товарищества, изготовляющаго тулупы: кожа, съ которой начинаютъ раскладывать овчины для раздѣла. 14) Названіе туза трефъ при игрѣ въ цигана. 15 — святоянська. Повѣрье. Въ Ивановъ день ищутъ два сросшихся колоса ржи, корень которыхъ, по повѣрью, долженъ быть изъ чистаго серебра, похожій на человѣчью голову; корень этотъ и носитъ вышесказанное названіе. Ум. головка, голівка, головонька, голівонька, головочка, голівочка. Очень часто употребляются какъ нѣжныя, ласкательныя. Бідна моя головонька! Ув. голови ще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище.
Громовий, -а, -е. 1) Громовой, относящійся къ грому. Да за тучами громовими сонечко не сходить. Буде нас Господь громовим огнем карати. Який я коштовний дом збудував, громовим пожаром пішов. Громовий дощ. 2) громова стрілка. Громовая стрѣла, иначе — чортів палець. 3) громові свята, празники. Рядъ посвященныхъ грому праздниковъ: съ 8-го іюля по 6-е августа; главные: Илля (20 іюля) и Паликопа (27 іюля) Ум. громовенький. Пішов дощик громовенький а на той саб зелененький.
Житво́, -ва́, с. Мѣсто жительства, жилье.
Знадоба, -би, ж. Надобность. в знадобі бути. Быть нужнымъ. Наша дівка в знадобі.
Зціляти, -ля́ю, -єш, сов. в. зціли́ти, -лю́, -лиш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать цѣлымъ, соединить въ одно цѣлое. Ти розбила, а я зцілю.
2) Исцѣлять, исцѣлить. Мали силу зціляти недуги.
Переложення, -ня, с. = перекладання, 1, 3.
Побенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Попировать. Ми в свата добре побенкетували.
Позажигатися, -гаємося, -єтеся, гл. То-же, что и зажигатися, но о многихъ. Ячмені позажигалися.
Трошечка нар. Ум. отъ троха.
