Безслізний, -а, -е. Безъ слезъ, безслезный. Сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей.
Будяччя, -чя, с. соб. отъ будяк.
Виправдувати, -дую, -єш, сов. в. виправдати, -даю, -єш и виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать.
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ.
Могори́чити, -чу, -чиш, гл. Угощать для какой-нибудь цѣли, располагать въ свою пользу угощеніемъ. Треба прохати сусідів... та ще й могоричити. Могоричив, могоричив, поки сказав.
Правувати, -вую, -єш, гл. Управлять. Правувати човном. Правують пани добре.
Прижовкти, -кну, -неш, гл. Нѣсколько пожелтѣть.
Прилопотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прибѣжать.
Трина, -ни, ж. Употребляется также и лишь во множ. ч. съ тѣми-же значеніями. 1) Сѣнная труха, измельченное сѣно или солома. 2) Опилки древесныя. Чому вітер несе трину? бо вона дрібненька. Ум. три́нка.
Чинитися, -ню́ся, -нишся, гл.
1) Дѣлаться, происходить; становиться. Чинилося те у давню давнину. Чоловік чинится, давний, медвідь — старий.
2) Выдавать себя за кого. Він чиниться Христос, а йому грішка жінка ноги миє! як то так? — казали жиди.
