Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приставати

Приставати, -таю, -єш, сов. в. пристати, -тану, -неш, гл. 1) Приставать, пристать, причалить. АД. І. 209. МВ. І. 138. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. Стор. МПр. 114. Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. Мет. 59. З яким пристаєш, сам таким стаєш. Ном. № 5988. Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. Грин. II. 12. пристати у прийми. Cм. прийми. 3) Приставать, пристать, прилипнуть. Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. Грин. І. 180. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. Пристало, як свині наритники. Ном. № 11207. Не ж тобі, Марусю, не сподоба, — не пристав чепець до лоба. Мет. 209. Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. Св. Л. 201. 5) Быть пригоднымъ. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. Лебед. у. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. Моєму миленькому волики пристали. Чуб. V. 403. Ой став коник приставати. Мет. 74. 7) Соглашаться, согласиться. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? Грин. III. 614. Ні, я на такий суд не пристану! Довго пані-матка не приставала віддати Масю в науку. Св. Л. 53. 8) пристає, пристало серце до... Любить, полюбить кого. Пристало серденько моє до твого. Мет. 6. Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. Мет. 67. 9) Останавливаться, остановиться. Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає. Гн. II. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТАВАТИ"
Балик, (-ка?), м. Балыкъ. МУЕ. I. 48. (Добруджа).
Вироблювати, -люю, -єш, гл. = виробляти. О. 1861. IX. 179.
Го́ня, -ні, ж. Тоже, что и го́ни (Cм.) и употребляется преимущественно именно въ указанной формѣ мн. ч. За гоню блоху б'є, а під носом ведмідь реве. Ном. № 6615.
Еле́ктрика, -ки, ж. Электричество. Покрутив за ту корбу, шо там є електрика і спустив електрику дротом до них. Гн. II. 227.
Ли́ко, -ка, м. 1) Лыко. З однієї липи двічи лика не деруть. Ном. № 7471. Кричить, мов з його чорт лика дере. Ном. № 3454. не мішайтесь між чужі лика. Не мѣшайтесь не въ свое дѣло. Ном. № 9569. 2) Веревки (изъ лыкъ?), которыми татары въ прежнее время связывали захваченныхъ ими во время набѣга людей. Поэтому: бути в татарськихъ ликахъ — попасть въ неволю къ татарамъ. в'язати в лина. Брать въ неволю. Попереду біжить чавуш великий і грамоту султанову читає: в'язати в лика всіх, або стинати. К. ЦН. 212. Ум. личко. Виміняв ремінець на личко. Посл.
Ма́рно нар. Попусту, напрасно, безъ пользы; тщетно. Літа мої молодії марно пропадають. Шевч. 43. Як марно нажив, так марно й піде. Ном. № 7213. Марно перегоріло і перетліло моє життя. Левиц. І. Ум. марненько. Як батька покинеш, марненько загинеш. Лукаш. 10.
Обосоніж нар. = босоніж. Цілу зіму проходять обосоніж і онучон не знають. О. 1861. X, 39.
Переиначувати, -чую, -єш, сов. в. переиначити, -чу, -чиш, гл. Переиначивать, переиначить, дѣлать, сдѣлать иначе, измѣнить. Переиначити сього діла не можна. Черк. у.
Служивий, -а, -е. Служилый. Ой ви, козаченьки, ви служивії, чи не бачили братіка мого? Чуб. V. 907.
Чистота, -ти, ж. Чистота. Мнж. 122. Грин. III. 404. Хто чистоту з нечистого добуде? К. Іов. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСТАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.