Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приставати

Приставати, -таю, -єш, сов. в. пристати, -тану, -неш, гл. 1) Приставать, пристать, причалить. АД. І. 209. МВ. І. 138. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. Стор. МПр. 114. Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. Мет. 59. З яким пристаєш, сам таким стаєш. Ном. № 5988. Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. Грин. II. 12. пристати у прийми. Cм. прийми. 3) Приставать, пристать, прилипнуть. Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. Грин. І. 180. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. Пристало, як свині наритники. Ном. № 11207. Не ж тобі, Марусю, не сподоба, — не пристав чепець до лоба. Мет. 209. Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. Св. Л. 201. 5) Быть пригоднымъ. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. Лебед. у. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. Моєму миленькому волики пристали. Чуб. V. 403. Ой став коник приставати. Мет. 74. 7) Соглашаться, согласиться. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? Грин. III. 614. Ні, я на такий суд не пристану! Довго пані-матка не приставала віддати Масю в науку. Св. Л. 53. 8) пристає, пристало серце до... Любить, полюбить кого. Пристало серденько моє до твого. Мет. 6. Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. Мет. 67. 9) Останавливаться, остановиться. Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає. Гн. II. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТАВАТИ"
Зи́чити, -чу, -чиш, гл. Желать, хотѣть. Нехай ті плачуть, що нам зле зичуть. Ном. № 2393. Старий Гуня доброго тобі здоров'я зичить. Стор. МПр. 140.
Знавісніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сойти съ ума. Рябко! ти знавіснів! Г. Арт. (О. 1861. III. 83).
Кльокати, кльо́чу, -чиш, гл. = квоктати. Cм. кльока. Шух. І. 238.  
Ковзелиця, -ці, ж. Гололедица. От ковзелиця, — насилу до хлівчика дійшла. Черниг. у.
Погнатися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Погнаться. Піймав, не піймав, а погнаться можна. Ном. № 4281. Чорт погнавсь за ним і не догнав. Рудч. Ск. І. 69. 2) Отправиться, пойти, гоня; побѣжать. Покинув чоловік упруга недоораного, погнавсь із воликами додому. Г. Барв. 198. Троє товару погналось геть дорогою. Драг. 64. Свої волі набралася, на, весілля погналася. Чуб. V. 562. 3) Вырасти. Висадки пішли в кущі, а цибуля погналася в стрілки. Левиц. І. 28. 4. Соблазниться, польститься. Погнавсь, що велике качання.
Пообпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Опиться (о многихъ).
Різанець, -нця, м. Евнухъ. К. МБ. XII. 269.
Спіх, -ху, м. Поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство. За дівкою було дуже багато снопів (нажатих), а св. Петро й каже: Господи милостивий, де цій дівці пара, шо вона має спіх такий? Грин. II. 145. У роботі багато сміху, — то мало спіху. Павлогр. у. Знай виводить та виводить, а спіху нема. Кв. Ум. спішо́к. Ном. № 10274.
Тичний, -а, -е. = тичковий. Угор.
Туркало, -ла, с. 1) = туркавка. 2) Твердящій постоянно объ одномъ и томъ же. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСТАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.