Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приставати

Приставати, -таю, -єш, сов. в. пристати, -тану, -неш, гл. 1) Приставать, пристать, причалить. АД. І. 209. МВ. І. 138. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. Стор. МПр. 114. Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. Мет. 59. З яким пристаєш, сам таким стаєш. Ном. № 5988. Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. Грин. II. 12. пристати у прийми. Cм. прийми. 3) Приставать, пристать, прилипнуть. Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. Грин. І. 180. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. Пристало, як свині наритники. Ном. № 11207. Не ж тобі, Марусю, не сподоба, — не пристав чепець до лоба. Мет. 209. Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. Св. Л. 201. 5) Быть пригоднымъ. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. Лебед. у. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. Моєму миленькому волики пристали. Чуб. V. 403. Ой став коник приставати. Мет. 74. 7) Соглашаться, согласиться. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? Грин. III. 614. Ні, я на такий суд не пристану! Довго пані-матка не приставала віддати Масю в науку. Св. Л. 53. 8) пристає, пристало серце до... Любить, полюбить кого. Пристало серденько моє до твого. Мет. 6. Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. Мет. 67. 9) Останавливаться, остановиться. Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає. Гн. II. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТАВАТИ"
Вичесати Cм. вичісувати.
Відлучувати, -чую, -єш, гл. = відлучати. Пастух одлучує овець од козлів. Єв. Мт. XXV. 32.
Гасловий, -а, -е. Сигнальный.
Джерма́ри, -рів, с. м. мн. = Джермала.
Запря́тка, -ки, ж. Мѣсто, гдѣ прячутъ или прячутся. Угор.
Кожнісінький, -а, -е. Каждый безъ исключенія. І приходила б туди кожнісінький ранок бесідувати з Богом. Левиц. І. 27.
Колихати, -шу́, -шеш, [p]одн. в.[/p] колихнути, -хну, -неш, гл. 1) Качать, качнуть, колебать. Як тії струни колихнеш. Руд. 2) = колисати 2. Прийшлося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910. Там я буду ночувати, дитиночку колихати. Мет. 8) Качать на качеляхъ.
Ле́літ, -лета, м. Птица изъ породы совъ, сычъ. Вх. Зн. 33.
Мо́вити, -влю, -виш, гл. Говорить. Мовивши слово, треба бути паном. Ном. № 10671. Казала б, та уста не мовлять. Г. Барв. 72. Раз то мовить по грецьки, удруге по турецьки. Лукаш. 43. Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий. МВ. ІІ. 190. З великого жалю, я слова не мовлю. Лукаш. 83.
Прителішитися Cм. прителішуватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСТАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.