Болізний и болісний 2, -а, -е. 1) Болѣзненный, мучительный. Був собі якийсь малий пуздракуватий та болізний. 2) Скорбный, горестный. Я тут, — почувся її тихий болізний голос.
Братища, -тищ, м. мн. соб. Грубо-ласкательно: братья, братцы. Що ж, братища, — кажуть инші, — рушаймо панським добром ділитись.
В'язниця, -ці, ж. Тюрьма; заключеніе. Да чи правда, що губили Пилипка в в'язниці.
Гакс меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свиней.
Луття́, -тя́, с. соб. 1) Вѣтви или прутья лозы, ивы (корзиночной). 2) Липовая кора для лаптей, лыко. Cм. лут.
Нехибкий, -а́, -е Стойкій. А не погнувся, як твердий дуб, Тарас Шевченко, встояв на своїх ногах до кінця щирим нехибним українцем.
Оновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оновити, -влю́, -виш, гл. Обновлять, обновить. Твою надію оновить.
Свистюля, -лі, ж. Раст. Conium maculatum L.
Усиловувати, -вую, -єш, сов. в. усилувати, -лую, -єш, гл. Принуждать, принудить, силой заставить. Як не хочу я пасти, то хиба ти мене всилуєш? Паси, сам.
Шандарик, -ка, м. пт. = одуд.
