Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приставати

Приставати, -таю, -єш, сов. в. пристати, -тану, -неш, гл. 1) Приставать, пристать, причалить. АД. І. 209. МВ. І. 138. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. Стор. МПр. 114. Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. Мет. 59. З яким пристаєш, сам таким стаєш. Ном. № 5988. Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. Грин. II. 12. пристати у прийми. Cм. прийми. 3) Приставать, пристать, прилипнуть. Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. Грин. І. 180. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. Пристало, як свині наритники. Ном. № 11207. Не ж тобі, Марусю, не сподоба, — не пристав чепець до лоба. Мет. 209. Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. Св. Л. 201. 5) Быть пригоднымъ. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. Лебед. у. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. Моєму миленькому волики пристали. Чуб. V. 403. Ой став коник приставати. Мет. 74. 7) Соглашаться, согласиться. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? Грин. III. 614. Ні, я на такий суд не пристану! Довго пані-матка не приставала віддати Масю в науку. Св. Л. 53. 8) пристає, пристало серце до... Любить, полюбить кого. Пристало серденько моє до твого. Мет. 6. Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. Мет. 67. 9) Останавливаться, остановиться. Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає. Гн. II. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТАВАТИ"
Гайворон, -на, м. Грачъ, Corvus flugilegus. Вх. Пч. II. 9. Та ще мене гайворони укрили з півночі... Клюють очі козацькії, а трупу — не хочуть. Шевч. 491.
Гіркий, -а, -е. 1) Горькій на вкусъ. Гіркий полинь. Мет. 81. 2) Ѣдкій, донимающій. Не лай мене, моя мати, гіркими словами. Мет. 85. 3) Несчастный, бѣдственный, горькій. Гірка доля. Ном. № 2442. Гіркий світ, а треба жить. Ном. № 2440. 4) Сопровождаемый горестью, неутѣшный, горькій. Облилася Морозиха гіркими сльозами. Н. п. Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. Ном. 5) Употребляется часто съ подразумѣваемымъ существительнымъ. Схилившись на стіл, облився гіркими (сльозами), потім устав. Стор. Та синові за гіркого (шага) медяник купила. Шевч. 80. Не дає перевести дихання і через край гіркої (долі) наливає. К. Іов. 20. гіркий лопу́х. Раст. Lappa major. Вх. Лем. 403.. Cм. лопух. Ум. гіренький, гіркенький. Сравн. ст. гірший, гірчіший. Гіренький мій світ. Федьк. І. 100.
Маціпу́ра, -ри, об. = мацапура. К. МБ. II. 123.
Набря́клий, -а, -е. 1) Разбухшій. 2) Вспухшій. Лупала набряклими віями. Мир. Пов. І. 121. Набряклі жили кидалися — бились. Мир. Пов. II. 99.
Насталювання, -ня, с. Насталенье, наварка сталью. Желех. У Марка Вовчка употреблено какъ названіе насталеннаго мѣста инструмента. Павло на ході взяв сокиру, що з під лави насталюванням блищала. МВ. (О. 1862. І. 89).
Побабіти, -бію, -єш, гл. 1) Сдѣлаться женоподобными (мног.). Желех. 2) Сморщиться. Оце як твої руки побабіли.
Поганий, -а, -е. 1) Дурной, плохой. Царь як покуштує борщ, аж він такий поганий. Рудч. Ск. І. 108. Велів поганій буть погоді. Котл. Ен. Деревце почало казать, яке йому життя погане. Гліб. 2) Некрасивый. Ліпше мені в сей Дунай топать, ніж з гидким, поганим до шлюбойку стать. Чуб. V. 162. Ум. поганенький. Я знаю однієї поганенької (пісні). Рудч. Ск. І. 53.
Тандитникувати, -ку́ю, -єш, гл. Торговать старыми вещами, быть старьевщикомъ. Шейк.
Топити, -плю, -пиш, гл. 1) Топить, потоплять. Веди мене, моя мати, та де вода холодніша, топи мене, моя мати, а що я найкращіша. Мет. 263. 2) Топить (печь). Чужу хату топить — свої очі сліпить. Шейк. 3) Плавить, растапливать, вытапливать. З вас деруть ремінь, а з їх бувало й лій топили. топити скло. Выдѣлывать стекло. Шух. І. 18. 4)молоко́. Топить молоко.
Уставка, -ки, ж. Въ сорочкѣ: вышитая вставка на плечахъ. Гол. Од. 73, 43. Шух. I. 125, 130, 159. Мамо, дайте мені уставки, — я довишиваю. Г. Барв. 541.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСТАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.