Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.
Бобирь, -ря, м. Рыба: Acerina rossica Pall, ершъ. Ум. бобирець, бобирчик.
Ґолдува́ти, -дую, -єш, гл. 1) = Голдувати. 2) Владѣть недвижимою собственностью. Він ґолдує сим гаєм. Сією греблею ґолдували черниці якісь, чи ніженські, чи Бог їх знає які.
Дуча́й, -ча́ю, м. = дучайка.
Лицемі́рний, -а, -е. Лицемѣрный.
Подувати, -ва́ю, -єш, сов. в. подути, -дму, -дме́ш, гл. Дуть, подуть. Вітре буйний, Аквилоне, подми чарами, крилатий. Знав би собі міхом подувати та залізо кувати.
Правити, -влю, -виш, гл. 1) Говорить, твердить, настойчиво повторять, настаивать. Я йому кажу одно, а він своє править. Там що йому не толкуй, а він своє править. 2) Требовать, взыскивать. Правити долі. Ніхто не прийде править проценту. Півник уп'ять пішов править жорна: кукуріку! оддай, пане, жорна! 3) Спрашивать извѣстную цѣну, запрашивать. А вона тільки й правила штирі злотих за нього. Умань. править, як за батька. — такъ дорого. 4) Служить (церковную службу). Молебні день-у-день Спасителеві править. 5) — за що. Служить чѣмъ. 7) Выправлять. Буде він знати, де козам роги правлють. 6) Управлять. Гляди, щоб добре народом правив. Владично правиш ти народом. 8) Дѣлать. Будеме правити із Мар'ї невісту. правити гніздо. Дѣлать гнѣздо.
Природити, -джу́, -диш, гл. Уродить. Нащо це ти цілу картоплю, а не половинки садиш? — Шоб Бог більшу природне.
Розвірняка, -ки, об. Разиня, ротозѣй. Я стою проворняка, а він где розвірняка, та мені дигильом у рот.
Станля, -лі, ж. = стайня? Продай сестру Оленочку за коники воронії, за сідла серебнії, за уздила шовковії і за станлі золотії.
