Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приструнник

Приструнник, -ка, м. Въ струнномъ инструментѣ: мѣсто, гдѣ прикрѣплены и начинаются струны. КС. 1882. VIII. 282.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 443.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТРУННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТРУННИК"
Гамсел, -ла, м. Ироническое названіе, даваемое черноморцами жителямъ Таврической губ. Черном.
Гидний, -а, -е. = гидкий Вх. Зн. 10. Доле ж моя нещаслива, доле ж моя гидна, я ся з тобов не набула, та лишень нагибла. Гол. І. 238.
Куришка, -ки, ж. Глиняная кадильница для ладона, употребляемая крестьянами. Вас. 183.
Натиня, -ні, ж. Стебель, ботва (картофельная). Угор.
Обгоріти Cм. обгоряти.
Перещеміти, -млю́, -миш, гл. Перестать щемѣть. Перещеміло їй серце, полилась печаль тихіше. Левиц. І. 513.
Спсувати, -сую́, -єш, гл. = зіпсувати.
Тюряжник, -ка, м. Арестантъ, острожникъ. Рк. Левиц.
Фаґівник, -ка, м. Сапожничій инструментъ для скобленія кожи. Вх. Зн. 74.
Фляшечка, -ки, ж. Ум. отъ фляшка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСТРУННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.