Вискічка, -ки, ж. = вілка.
Волосний II -а, -е. Волостной.
Гранчи́ти, -чу, -чиш, гл. = Грінчити.
Могу́тний, -а, -е. Могущественный.
Мучни́ця, -ці, ж. 1) Раст. Arctostaphylos Uva ursi Spreng. 2) Отверстіе, сквозь которое проходитъ мука изъ подъ мельничнаго камня въ ящикъ.
Нагомоні́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Наговорить много. Нагомонів стільки, що і в три мішки не забереш. Часто въ значеніи: нашумѣть, накричать. 2) — на ко́го. Накричать на кого. Нагомонів добре на свою жінку.
Пригорщ, -щі, ж. = пригірщ. Енея з пригорщею ланців велів судьбам не потопить.
Слухати, -хаю, -єш, гл.
1) Слушать. В неділеньку рано задзвонили дзвони: слухай, матусенько, чи по козакові. Ти кажеш, та нічого слухать, — пустяки говоришь. оцюди́ лиш слухай! Не по твоему, а вотъ какъ будетъ. чмелів слухати. Быть огорошеннымъ ударомъ.
2) Слушать, повиноваться. А та палиця пан називається, треба її слухати.
Тевкання, -ня, с. Ѣда съ жадностью и съ чавканьемъ.
Цяцянка, -ки, ж. Игрушка, пустякъ. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість.
