Дити́на, -ни, ж. 1) Ребенокъ, дитя. Тоді мама біду знає, коли малую дитину має. Він мені за дитину рідну став. Знайти́ дити́ну. Родить дитя. Наряди́ти дити́ну. Родить дитя — преимущественно помимо брака. 2) Сынъ или дочь, хотя бы и взрослые. Чи я в тебе, мати, не твоя дитина, коли моя мука тобі дуже мила. Ба́тькова дити́на. ма́мина дити́на. Любимчикъ отца, матери. 3) Продава́ти дити́ну. Родъ игры. Ум. Дити́нка, дити́нонька, дити́ночка. Аби дружинна, дасть Бог дитинку. Ой кіт буде воркотати, дитиночка буде спати.
Забуру́нний, -а, -е. = забурний. Я як п'яний, то забурунний.
Запе́клий, -а, -е. Зачерствѣлый, закоренѣлый, упрямый; отчаянный. Окунь запеклих не пече. Запеклий ворог. Є такі запеклі, що й на кладовище уночі не бояться тобі йти. Стельмах сей був чолов'яга запеклий собі, такий, що купить на торгу оселедця, сам їсть, а жінці... й діткам не дасть, і зожре сам перед їх очима.
Картохля, -лі, ж. = картопля.
Переносити, -шу, -сиш, сов. в. перенести, су́, се́ш, гл. 1) Переносить, перенести. Перенесу ключі, не побрязкуючи. Перенесла я її в комору, положила на лавці. 2) Передавать, передать словесно, разсказать, разнести вѣсть. Вже давненько панночки приїжжі переносили, що який то вже там лікарь полковий хороший.
Підбій, -бою, м.
1) Подкладка.
2) Покореніе; порабощеніе.
3) Насѣк. Arctia (гусеница).
Плескач, -ча, м.
1) Родъ круглаго хлѣба съ плоскими поверхностями. Напече книшів, пиріжків, буциків і плескачів.
2) Шлепокъ. Надавала йому, ворожому синові, плескачів у спину, щоб не висижувавсь у хаті та йшов на роботу.
Понюшити, -шу́, -ши́ш, гл. О животномъ: понюхать воздухъ.
Продиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. продертися, -ру́ся, -решся, гл. Пробираться, пробраться сквозь что. Щось... затріщало, продираючись між кущами. Почали вони поміж тими кущами продиратися.
Сохваляти, -ля́ю, -єш, гл. Восхвалять. А козак седить у корчмі та мед-вино кружає, корму сохваляє.
