Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пристава

Пристава, -ви, м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу. Чуб. II. 337.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТАВА"
Безчестити, -щу, -стиш, гл. Безчестить, бранить. Одна другу безчестять, ганять. Котл. Ен.
Бескид, -ду, м. 1) Гора. Желех. 2) Также во мн. бескиди. Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558.
Двірня́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ. Мнж. 60.
Кість, ко́сти, ж. 1) Кость. Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. Дума. 2) Игральная кость. Програв чумак вози й воли в кости. Н. п. Ум. кістка, кісточка.
Нали́плий, -а, -е. Налипшій.
Почубеньки, -ків, мн. Трепаніе за волосы. почубе́ньків дати. Оттрепать за волосы. Ном. № 3854.
Прилюдність, -ности, ж. Публичность. Желех.
Ужахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Ужаснуться. Череваниха ж із Лесею вжахнулись і поблідли на виду. К. ЧР. 325. А грішні душі ужахнулися, у пекло йдучи, сильно плачучи. Мет. 372.
Укладка, -ки, ж. Взносъ.
Цяцька, -ки, ж. Игрушка. Дурному і лубок цяцька. Ном. № 6496.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСТАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.