Брунчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Пщола брунчить.
Вірувати, -рую, -єш, гл. Вѣровать. Богу молиться, а чорту вірує. Хто в Бога вірує, рятуйте!
Дереві́нь, -ні, ж. Деревянный части въ плугѣ. Cм. Деревня 4.
Жи́чка I, -ки, ж. 1) Красная шерстяная нитка, нитка гаруса. Побачивши первий цвіт на огірках, або на гарбузах, перев'язують червоною жичкою, з пояса висмикнутою. 2) Шерстяная или гарусная тесемка, ленточка. Ум. жи́чечка.
Захрестытыся, -хрещуся, -стышся, гл. Перекреститься. Люде, зачувши дзвонів, захрестились, замолились.
Звіри́на́, -ни, ж. 1) = ii. Звір. В кущах чатують на звірину. Св. Юрій почав скликати до себе усяку звірину. 2) соб. Звѣри, звѣрье. Зібралася звірина до своєї громади. 3) Звѣрина, звѣриное мясо. А в селянина в борщі свинина.... А. в дворянина з перцем звірина. Ум. звіри́нка.
Икатися, ика́ється, [p]одн. в.[/p] икнутися, икне́ться, гл. безл. Икаться, икнуться. Як важно икається, так хтось судить. Не легенько икалось тому, кого вони хвалили. Хай їй легенько икнеться.
Кілька, кільки и кілько, нар. 1) Сколько. Кілько смаку, тілько й гріху. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся. 2) Нѣсколько. Од вулиці поодрізнювались кілька пар хлопців та дівчат. Я кільком казав — коли не хотять. То хустку купила, то сорочок справила кільки. Сила одного чоловіка або кількох людей.
Посвататися 2, -таємося, -єтеся, гл. Сдѣлаться сватами (черезъ бракъ дѣтей или по покупкѣ). У вас дочка, а в нас син, то може й посватаємося. Дешево даєте — не посватаємося.
Укрівавити Cм. укрівавлювати.
