Висмалювати, -люю, -єш, сов. в. висмалити, -лю, -лиш, гл. Выжигать, выжечь.
За́став, -ву, м. 1) = заставка 2. 2) = застава 1. Будь, братчику, ласкав, лишаєм ті застав: коника вороного, Іваня молодого.
Муско́та, -ти, ж. Слякоть.
На́мість, на́місць, нар. Вмѣсто.
Оскоромлювати, -люю, -єш, сов. в. оскоро́мити, -млю, -миш, гл. Скоромить, оскоромить.
Охати, -хаю, -єш, гл. Охать, стонать. Чує, щось оха.
Перетрухати, -ха́ю, -єш, сов. в. перетру́хнути, -ну, -неш, гл. О деревѣ: сгнивать, сгнить, истлѣть.
Придаватися, -даюся, -єшся, сов. в. придатися, -дамся, -дасися, гл.
1) Годиться, пригодиться. Золотий ключик до кождих дверей придасться.
2) Удаваться, удаться, оказаться, выйти какимъ; оказаться къ чему годнымъ, способнымъ. В чім ти, мила, купалася, що такая придалася? Оттакий то придався нам солодкий мед. Паска у нас хороша придалась. Наймичку собі приняла, та й добра дівчина придалась. Придавсь один чернець на малювання.
Табашник, -ка, м. и пр. = табачник и пр.
Уривати I, -ваю, -єш, сов. в. увірвати и урвати, -рву, -веш, гл. 1) Отрывать, оторвать; вырывать, вырвать; обрывать, оборвать, срывать, сорвать, перерывать, перервать. Поти збан воду носить, покуль ухо не вворветь. Від його, урвавши поли, тікай. На Чорному морю не добре вчиняє: противну филю зо дна моря знімає, судна козацькі на три часті розбиває. Перву часть ввірвало, — в гирло дунайське замчало; другу часть увірвало, — у землю арабську замчало. Вчепиться дверей і держиться, — так буває, що і двері (в) ворве. От же одна (струна) вже й увірвалась; стривай, і другу увірву. Хто цвіточка увірве, сестру з братом пом'яне. Любисточку ввірвала. 2) Надрывать, надорвать, укорачивать, укоротить. Варвара ночі ввірвала та дня приточила. Ти раненько співаєш, моє серце вриваєш. Нехай він по походах після того не ходить, своїх молодецьких ніжок не вриває. Дума. Нехай.... степу ногами не змірає, живота не вриває. 3) Убѣгать, удирать, удрать. Йому гукають: тривай! а він чим дуж урива. Давай уривати яко мога з того світа. 4) Только сов. в. Ударить. Скрикнув Лушня, як увірвав його по плечі Чіпка. (Такі) різки плетуть, що як урве, то зразу крів'ю спливеш.
