Балювати, -люю, -єш, гл. = балувати 1. А ти гуляєш, а ти балюєш за чужі нечесні гроші. Зізвав багато царевичів і почали балювати.
Гризу́н, -на́, м. Мертворожденный ребенокъ.
Зляку нар. Съ испугу. Не втямиш зляку, де б сховався.
Лука́вити, -влю, -виш, гл. Лукавить, фальшивить, хитрить; кривить душой. Ти (доля) не лукавила зо мною, ти другом, братом і сестрою сіромі стала. Побачите, которе з нас лукавить.
Нив, -ву, м.
1) Низъ, ниже лежащее мѣсто. Він і покотився на низ.
2) Долина. Пішли низами.
3) Земли Войска Запорожскаго. Славна Чута товстими дубами, ще славніша Низом, козаками.
4) мн. низи. Нижній край невода. Азовск. Стрижевск.
Обглежувати, -жую, -єш, гл. = обглядати. Пішов обглежувати.
Об'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. об'яза́тися, -жуся, -жешся, гл. Обвязываться, обвязаться.
Піщак, -ка, м. пт. Anthus, щеврица.
Розшахвувати, -вую, -єш, гл. Расточить, промотать.
Сповіряти, -ряю, -єш, сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл.
1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє.
2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. То Христя ж, коли так, усе роскаже, що сповірила їй подруга.
