Зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. . Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата.
Копил, -ла́, м.
1) Сапожная колодка. Швець копилом перекинув. №301.
2) Столбики (отъ 4 до 6), связывающіе полозья съ ящикомъ саней. Копили поробив на сани.
3) Незаконнорожденное дитя. Ум. копиле́ць.
Куска, -ки, ж. Все кусающееся, грызущее (мыши), насѣкомое-паразитъ (вошь, блоха, клопъ и пр.).
Ми́мрати, -раю, -єш, гл. Медленно дѣлать.
Опікун, -на, м. Опекунъ.
Поколивати, -ва́ю, -єш, гл. = поколихати.
Поспашувати, -шую, -єш, гл. О травѣ, хлѣбѣ, находящихся на корню: дать скотинѣ ихъ выпасти. Коли жито чи пшениця дуже ростуть з осени, то щоб не пішло в стрілки, то треба пускати скотину по йому пастись — поспашувати.
Рогожа, -жі, ж. Рогожа. Милого ложа — міх да рогожа, то мені постіль гожа. Ум. рого́жка.
Сукервиця, -ці, ж. = сукровиця.
Улік, -ка, м. = вулік. Ведмідь цілий улік меду припер.
