Ака́ція, -ції, ж. Раст. Акація, Acacia. Тільки де-не-де стоїть довгошия вишня, безлиста акация попід кращими хатками. Жо́вта ака́ція. Caragana arborescens L. Бі́ла ака́ція. Robinia Pseudo-acacia L.
Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли.
2) Безземельный.
Добіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. добра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Добирать, добрать. Коло броду беру воду, не доберу до дна. Як послала мене мати по рудую глину, а я глини не добрала, — привела дитину. «Іди, невісточко, в поле брати льону: не вибереш льону, — не вертайсь додому!» Ой, брала, брала, да й не добірала, у чистому полі тополею стала. Треба добрати трьох аршин на спідницю. 2) Подбирать, подобрать, вибирать, выбрать. До рота добрав (ложку), та в миску не ввійде. Водять уже до його із простих дівчат: кого вже він полюбить. Водили вже їх там, водили...., — не доберуть. Добірає що найгірших слів. Не добере Самсониха невістки до мислі. 3) Доѣдать, доѣсть. Добірайте кашу! Достав телятини, поснідав, аж цілу чвертку зразу вбрав; на другий день ще пообідав, на третій вже теля добрав. 4) Догадываться, догадаться, соображать, сообразить. Я не питала його і сама не добірала, як він прочитував ті книжки: чи раз тілько, чи усю нп пам'ять. Добіра́ти ро́зуму, ума́. Смекать, соображать, додуматься. Не добере розуму. Москалі умні, москалі розумні — розуму добрали: ой наперед Швачку із осаулою до-купи зв'язали. Не доберу свого ума. Добра́ти спо́собу. Изыскивать, находить средство. Добрали способу, як без коней їздити. Якого б способу добрати, щоб ізнов усе до згоди довести? Добра́ти хи́сту. Ухитриться, умудриться. Е, ні ти добери хисту при великому дристу, щоб штанів не закаляти.
Зелізни́к, -ка, м. Желѣзные инструменты плотника или столяра.
Кикіть, ки́коть, -ктя, м. Остатокъ отрѣзаннаго пальца, руки, ноги, а также недоразвитая рука, нога. Ум. киктик.
Кирган, -на, м. Большой, изъ камыша, съ трубой, шалашъ, въ которомъ живетъ и хранить свои снаряды артель рыболововъ на Днѣстрѣ.
Мину́ти, -ся. Cм. минати, -ся.
Понадкорочувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ).
Частиця, -ці, ж. Частица. Ум. части́чка. Він тоді взяв та одділив на Боже ім'я малу частичку.
Шуплядка, -ки, ж. = шухляда 1.
