Ага́рський и агаря́нський, -а, -е. Турецкій, магометанскій. А по Чорному морю супротивна хвиля вставає, судна козацькі на три части розбиває. Одну часть взяло — в землю агарську занесло. Въ вар.: В агарянську землю заносило. Синє море не втопило, а в турецьку землю агарянську без кормил прибило.
Відкатувати, -ту́ю, -єш, гл. Сильно избить.
Козельок, -лька, м. = козелок. Павлик... бігав по степу, гуляв там в гілки, в цурки... їв козельки, щавель.
Оббризкувати, -кую, -єш, сов. в. оббри́зкати, -каю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать.
Обмахорити, -рю, -риш, гл. = обмахлярувати. Він мене зовсім обмахорив.
Подзвонитися, -ниться, гл. безл. щоб, бода́й подзвонилося! Пусть зазвонятъ (надъ тобой мертвымъ) — пожеланіе смерти. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось!»
Понашматовувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзать, нарвать кусковъ.
Роздиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. роздертися, -деруся, -решся, гл.
1) Разрываться, разорваться, разодраться. Єдному не роздертися надвоє. У церкві надвоє роздерлась завіса.
2) Преимущ. несов. в. Очень кричать, орать.
Све́кляний, -а, -е. Изъ листьевъ свеклы. Борщ свекляний.
Утрата, -ти, ж.
1) Потеря; утрата. Вона мені про мою втрату нагадала.
2) Убытокъ. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячі хисткі перепони, несучи за собою людім шкоди та втрати.
3) Расходы, издержки. Більша втрата, як дохід. Настуню-дитинонько! Викупи собі колісцяточка не за велику втрату, — за горілочки кварту. Ум. утра́тка. Велика втратка на дорогу.
