Доку́пувати, -пую, -єш, сов. в. докупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Докупывать, докупать.
Зарум'Я́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зарумяниться.
За́стібка, -ки, ж. = застіжка. У нашої Одарки на застібці стрічка. Двоє дітей... в якихсь ганчірках замість сорочок, котрі вони якось соромливо позводили на грудях чорними рученятами, бо застібок не було.
Зі́ра, -ри, ж. Звѣзда. Не зіра то зійде, — Бог із неба снійде. Cм. зірка.
Зліплювати, -люю, -єш, сов. в. зліпити, -плю́, -пиш, гл.
1) Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. Біг сказав чортові зліпити з глини вовка.
2) Слѣплять, слѣпить, склеить липкимъ. Зліпила (розбите) яйце.
3) Связывать, связать (слова въ рѣчи). Вона насилу, велику силу змогла зліпити докупи кілька польських словець.
Кобзарь, -ря́, м. 1) Пѣвецъ, акомпанирующій себѣ на кобзѣ. Кобзарі швендяють поміж людьми, грають на кобзах, на бандурах да співають усяких пісень. І про неї добрим людям кобзарі співають. 2) Поэтъ. Кобзарю! не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні.
Посвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Засвидѣтельствовать. Нехай же перш люде скажуть, посвідують, чи вона до любови, по добрій злагоді йде за його заміж.
Пригін, гону, м.
1) Пригонъ.
2) Понужденіе. А що біжить без пригону, без пригону, без повода?
3) у пригоні ходити. О волахъ впряженныхъ въ плугъ: быть во второй средней парѣ.
Рільник, -ка, м. Земледѣлецъ, хлѣбопашецъ.
Хльобтати, -бчу, -чеш, гл. = хлебтати. Юшечку хльобтати.
