Аба́зь! Cм. союзъ А, 6.
Бучність, -ности, ж. Пышность, великолѣпіе.
Воротарь, -ря, м.
1) Привратникъ. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька.
2) Родъ хороводной игры.
Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Прийшов пізно, аж завізно. Ум. завізне́нько.
Печерник, -ка, м. Житель пещеры; пещерникъ, отшельникъ. Сплять святі печерники в гробах.
Позализувати, -зую, -єш, гл. Зализать (во множествѣ).
Помагач, -ча, м. Помощникъ. Геть собі, бо ти ні грач, ні помагач. Діти мої, тепер нема в вас жадного заступника, нема помагача.
Поприйматися, ма́ємося, -єтеся, гл. Приняться (во множествѣ).
Припоручати, -ча́ю, -єш, сов. в. припоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Припоручаю тобі твого брата.
Шмульгати, -гаю, -єш, гл. = шмугляти.
