Баба́к, -ка́, м. 1) Байбакъ, сурокъ. Питав лисицю кум бабак. Баба́к сви́снув. Началась весна. (По нар. повѣрью 1 марта Б. просыпается и свищетъ, — это первый признакъ весны). 2) Переносно: лѣнтяй, лежебока. Хто б сподівавсь, що Турн — бабак. 3) Мѣховая тесьма, опушка, которой обшивается крестьянская шуба. Кожух білих смушків під тяжиною і бабаком обложений. Ум. Бабачо́к. Ув. Бабачи́ще.
Голу́бчик, -ка, м. Ум. отъ голуб.
Златкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Покрыть многими заплатами. Уся свитина була златкована чорними і рудими латками.
Квок! I меж. = кво. Ходить квочка коло кілочка та все квок, квок!
Перепакувати, -ку́ю, -єш, гл. Перепаковать, переложить вещи.
Помста, -ти, ж. Месть, отмщеніе. Його душа кипіла помстою і ненавистю.
Росквас, -су, м. Закваска къ тѣсту.
Скакучий, -а, -е. Имѣющій свойство прыгать. Сей горох скакучий, як молотиш.
Тарган, -на, м.
1) Тараканъ, Blatta. Та й хороша: як тарган у сметану впав.
2) Названіе вола дымчатаго цвѣта. Ум. таргане́ць, тарганчик.
Ткач, -ча, м. Ткачъ. Ум. ткачик.
