Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карно

Карно нар. Наказуемо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРНО"
Бридкість, -кости, ж. 1) Мерзость, гнусность. 2) Безобразіе, дурнота.
Велик, -ка, -ке = великий Велик пень, та дурень. Ном. № 6341.
Винівка, -ки, ж. Винная бочка. Вх. Лем. 398.
Гурко́та́, -ти, ж. 1) = Гуркіт. 2) Мурлыканіе. А на кота — гуркота, а на діти — дрімота. Мет. 3.
Дрі́бка, -ки, ж. = дрібок. Соли дрібка. Рк. Левиц. дрібку. Немного. Дрібку постояти і поговорити. Вх. Зн. 16.
Отрунок, -нку, м. Желудокъ. Харьк.
Перевоза, -зи, ж. Переправа. Cм. перевіз 2. Ум. перево́зонька. Ой чи ти, бурлаче, рибу ловиш, чи ти, бурлаче, перевозиш? — Гірка моя перевозонька. Грин. III. 569.
Підвихнути, -ну́, -не́ш, гл. Стащить, украсть. Ой чи не підвихнули чого з воза москалі, що ти й приїхав, все мовчиш? Ном. № 12825.
Поперебиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перебиться (во множествѣ).
Сіножаття, -тя, с. = сіножать. Мав же я поле, мав же я сіножаття. Грин. III. 287.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.