Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карно

Карно нар. Наказуемо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРНО"
Брязкотіти, -чу, -тиш, гл. = брязчати. Ком. II. 53. А він собі як став грошима брязкотіти. Я брязкотів кайданами важкими. К. ХІІ. 51.
Відволокти Cм. відволікати.
В'язільниця, -ці, ж. = в'язальниця. Юрба в'язільниць молодих. Щог. Сл. 103.
Злодійський, -а, -е. Воровской. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178. Злодійські гроші. Н. Вол. у.
Ладівниця, -ці, ж. Патронташъ. У ладівниці ні однісінького набою. Мет. 444.
Перевести, -ся. Cм. переводити, -ся.
Покасувати, -су́ю, -єш, гл. Упразднить (во множествѣ).
Потомити, -млю́, -миш, гл. Утомить. Драг. 65. Їдуть вони, їдуть, — вже й коні потомили й зголодніли сами. Рудч. Ск. II. 62. Ми їхали за три милі, кониченьки потомили. Мил. Св. 34.
Потрух, -ху, м. 1) Сѣно, солома стертая, труха. Черк. у. 2) мн. потрухи. Потроха. Маркев. 159.
Шевство, -ва, с. Сапожное ремесло. Нема над шевство ремесла чеснішого. Ном. № 10441.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.