Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карно

Карно нар. Наказуемо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРНО"
Гатинець, -нця, м. Раст. Chenopodium Bonus Henrichus, L. ЗЮЗО. І. 116.
Гишпанський, -а, -е. Испанскій. Левиц. І. (Правда. 1868, 423).
Гомоню́чий, -а, -е = Гомонливий. Гомонючий чоловік. Харьк. у.
Ди́чка, -ки, ж. Дикое плодовое дерево. Камен. у. Угор.
Здо́гад, -ду, м. Догадка. Г. Барв. 308. дава́ти на здо́гад. Давать понять.
Зрозуміння, -ня, с. Пониманіе. Великоздібна до зрозуміння такого, що буває втає не од премудрих і розумних. К. ХП. 16.
Підвіршувати, -шую, -єш, гл. Класть верхъ на стогѣ. Харьк. г.
Поосновувати, -вую, -єш, гл. Основать (во множествѣ).
Фаска, -ки, ж. Кадушка для масла, сыру. Сім фасок масла. Грин. III. 501. Ум. фасочка. Желех.
Хлудина, -ни, ж. Хворостина, лозина. прутъ. Мнж. 193. Аж мій милий іде, як та буря гуде, і хлудину волоче таку суковату та на мою білу спину та пенякувату. Н. п. Ум. хлудинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.