Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пообрікатися

Пообрікатися, -каємося, -єтеся, гл. Дать обѣты (о многихъ).  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООБРІКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООБРІКАТИСЯ"
Викакатися, -каюся, -єшся, гл. дѣтск. Испражниться.
Відворочати, -чає, гл. безл. Быть отвратительнымъ. (Вовкулаці) треба й конину їсти й падло, — одворочає. Г. Барв. 453.
Левержет, -та, м. Клокъ волосъ, оставленный спереди надо лбомъ на совершенно остриженной головѣ мужчины; въ настоящее время такъ стригутъ лишь дѣтей. Образецъ стрижки Cм. на портретѣ лубенскаго полковника Максима Ильяшенка. (КС. 1891. I.).
Набри́днути Cм. набридати.
Обрання, -ня, с. Избраніе.
Передаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. передатися, -дамся, -сися, гл. 1) Передаваться, передаться. 2) Переправляться, переправиться. Я по сім боці, ти по тім боці, — передайся до мене. Мет. 12.
Побатьківськи нар. Поотцовски. Отець побатьківськи поб'є, побатьківськи й помилує. Ном. № 9356.
Пошкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати. Пошкутильгав до волости. Черк. у.
Ручий, -а, -е. Ловкій. Веселий, ручий молодик. Мкр. Г. 7. Дівка руча, щира, жвава, невсипуща. Мкр. Н. 4. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь. Св. Л. 136. Коли б мені тепер хоч зо жменю людей ручого плеча, кинувся б я левом.... на старого Острозького. К. ЦП. 223.
Сльозина, -ни, ж. Слезинка, одна слеза. І хоть єдиную сльозину в очах безсмертних покажи. Шевч. Ув. слози́нка, сльози́нонька, сльози́ночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПООБРІКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.