Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пообривати

Пообривати, -ва́ю, -єш, гл. Оборвать (во множествѣ). Вишні вже пообривали, а сливи ще й не починали. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООБРИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООБРИВАТИ"
Безецність, -ности, ж. Безстидство.
Відмітати, -таю, -єш, сов. в. відмести, -ту, -теш, гл. 1) Отметать, отмести. 2) Отбрасывать, отбросить. Що відмітаємо в час літній ногами, тоє з охотою б взімі і руками. Ном. № 559.
Відплюскати Cм. відплюскувати.
Двана́йцять и пр. = Дванадцять и пр.
Забурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Забурлить. Харьк.
Кота! меж. Крикъ на кота: прочь! А коша! бо тя наздопчу. Ном. № 497.
Обмінок, -нка, м. = відмінок. Рк. Левиц.  
Опліч нар. = попліч. А тепера йде опліч з тобою, не скаже ні здоров, ні помагай. Лебед. у.
Розборливий, -а, -е. Понимающій, разсудительный. Я жінка не розборлива, та й то розумію. Зміев. у.
Само 2 нар. = саме.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПООБРИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.