Бризь! меж. 1) Выражаетъ брызганіе. 2) Трахъ! Я ударив коня, а він бризь об землю.
Вершня, -ні, ж. Поверхность.
Гу́палка, -ки, ж. Игрушка: родъ дудки изъ бузины съ вынутою сердцевиною для стрѣльбы (то же, что и пукалка).
Драбки́, -кі́в, м. мн. Рѣшетки, составляющія боковыя стороны телѣжнаго ящика и имѣющія видъ небольшой лѣстницы.
Ластитися, -щуся, -стишся, гл. Ласкаться, лащиться. І щебече й сміється, і вигадує, і регочеться, і до матері ластиться. Війся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться.
Легат, -та, м. Легатъ. Ієзуїт Посевин, легат папський, перший начав Унію в Україні.
Наву́сся, -ся, с. Едва пробивающіеся усы. Дарма, що був молодиком безвусим, ніхто з його молитви не сміявся, бо серед братиї, з своїм навуссям русим, в стоянні був рівен монахам довговусим.
Поперебірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перебрати, но во множествѣ.
Стуга 2 нар. Потуже. Да в'яжи, вража татарюго, да назад руки стуга. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга. Ум. стугенька.
Терем, -му, м. Теремъ. Дивиться, — такі тереми стоять гарні та високі на улицю вікнами. Ой там на горі в новім теремі, там рано засвічено. Ум. теремець, теремок.
