Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Зістава́ти, -таю, -є́ш, сов. в. зістати, -тану, -неш, гл. Оставаться, остаться. Все мине, а гріх зостане́. зістатися од кого. Отставать, отстать отъ кого.
Незграбний, -а, -е. Неловкій, неуклюжій, неповоротливый.
Нехтянка, -ки, ж.
1) Нефтяной колодезь.
2) Сосудъ для нефти.
Обенберитися, -рюся, -ришся, гл. Шлепнуться наземь, тяжело упасть.
Осоромити, -млю, -миш, гл. Осрамить. Щоб тебе побив несвітський сором, як ти нас осоромив.
Плямити, -млю, -миш, гл. Пятнать, пятнить.
Предці, предця, нар. Однако, тѣмъ не менѣе. Бо не всі ся пани родять, предці до щастя приходять.
Тарапата, -ти, ж. 1) Родъ игры въ мячъ. 2) Хлопоты, безпокойство. Не старіють літа, тільки тарапата. Ум. тарапатка, тарапаточка.
Шусть меж. 1) Шасть, шмыгъ. Шусть у шинк. Мені з уст, а тобі за пазуху шусть. 2) Выражаетъ быстрое всовываніе во что. Палицею шусть в діру. 3) шусть на люльки. Будемъ мѣняться трубками.
