Варта, -ти, ж. Стража, караулъ; время стоянія на стражѣ, на часахъ. А варта заснула, пан приїхав- не чула. Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта. Всюди постановив варту, щоб ніхто вночі з табора не вештавсь. Прийде безщасна та варта, тра її одстояти. на варті. На часахъ. Ходять по двору на варті. Ум. вартонька.
Ґард, -ду, м. То же, что и гард.
Журба́, -би́, ж. 1) Печаль, кручина, горесть, грусть, тоска: забота. Журба не матінка. Журба сорочки не дасть. Уже лужечки, бережечки вода поняла, молодую Марусю журба обняла. От журба йому твій кінь Ой є в мене, мати, ищи журби у хаті: перва журба — дитина малая, друга журба — свекруха лихая, третя журба — милий покидає. Козак журби не має. Журба сього світу і инші жадоби входять і глушять слово. 2) Траурный платокъ (черный съ бѣлымъ). Ум. жу́рбонька, жу́рбочка. З старим життя — сухота моя, з малим життя — журбонька моя.
Нахватитися, -хвачуся, -тишся, гл. Быстро явиться, подоспѣть. Нахватився до моці, та обі оці. аж тут і світ нахватився. Начало свѣтать. Світова зірочка нахватилась.
Платка, -ки, ж. = латка.
Провесна, -ни, ж. = провесінь. на провесні. Ранней весной.
Рибалчити, -чу, -чиш, гл. Заниматься рыбной ловлей. Пішов дід раз до моря, став рибалчити.
Різнація, -ції, ж. Разъединеніе, разноголосица.
Трюхом нар. Рысью. Трюхом біжить кінь. Ум. трюшко́м.
Щамба, -би, ж. Большая щепка.
