Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повлітати

Повлітати, -та́ємо, -єте, гл. Влетѣть (о многихъ). Повлітаємо до його в келію. Грин. II. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЛІТАТИ"
Валочок, -чка, м. Ум. отъ валок.
Відгоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. відгоріти, -рю, -риш, гл. Отгорать, отгорѣть. Уже на коневі і хвіст одгорів. Рудч. Ск. І. 118.
Дерга́р, -ра́, м. Канатчикъ, занимающійся плетеніемъ канатовъ, шлей изъ пеньки. Дергарі купля' прядіво на мотузи. Камен. у.
Дожида́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. ді(о)жда́тися, -жду́ся, -де́шся, гл. Дожидаться, дождаться, ожидать. Дожидайся ж мене, серденятко моє, гей, та до себе в гості. Мет. 23. Ой діждуся я вечорини, та й піду я до дівчини. Лавр. 144. Коли б Марка діждатися! Шевч. 112.
Канарка, -ки, ж. Канарейка. Ум. канарочка. А в нашої канарочки сіра свита й піджачок. Грин. III. 667.
Накара́ти, -ра́ю, -єш, гл. Наказать, покарать. От накарав мене Бог таким чоловіком! Г. Барв. 100. Накарав міх, то й торби страшно. Ном. № 5794.
Роскобіжкати, -каю, -єш, гл. Раздобыть. Вас. 213.
Сага, -ги, ж. Заливъ рѣчной. Хведора безрідного.... над сагою Дніпровою в чистім полі поховати. Мет. 441.
Снопчик, -ка, м. Ум. отъ сніп.
Супісок, -ску, м. Супесокъ. Зміев. у. Гол. Од. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.