Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Гости́на, -ни, ж. 1) Пребываніе въ гостяхъ, гостьба. Гірка гостина, коли лиха година. Де все гостина, там голод недалекий. А ще мого сина з гостини не видно. У гости́ну. Въ гости. Я тудою йтиму до батенька в гостину. 2) Пиршество, угощеніе, принятіе гостей. Починається гостина для всіх нас радостна. Так то оддячив ти пану гетьману за гостину! 3) Гость. Прийде до тебе три гостини: перва гостина — яснеє сонце. Ум. Гости́нка, гости́нонька, гости́ночка. Через долинку та в гостинку.
Лев, -ва, м. 1) Левъ. Дома лев, а на війні тхір. 2) Монета: а) 10 коп. б) австрійскій гульденъ. Ум. левин. Песика б'ють, а левик боїться.
Любко́, -ка, м. Милый, любовникъ. Котра мого любка любить. Не велика поточина луги ізмулила; хвалилася ледачина: любка вітлюбила; так би она дочекала світа біленького, чи в'на буде обнімати мого миленького. Ум. любонько. Ой Романе, Романоньку, що ж тя болить, мій любоньку?
Морква́сити, -шу, -сиш, гл. Ссориться (о домашнихъ).
Проливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пролитися, -ллю́ся, -ллєшся, гл. Проливаться, пролиться. Се єсть кров моя, що за многих проливається. Пливе човен, води повен, да коли б не пролився.
Удівонька, удівочка, -ки, ж. Ум. отъ удова. Вдовушка.
Чупрій, -рія, м. = чубрій 2.
Ша меж. Тише! Молчать! Їжте, гості, а ви, діти, ша!
Щипапіча, щипипіча, -чі, ж. = щипак 2.
