Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повлітати

Повлітати, -та́ємо, -єте, гл. Влетѣть (о многихъ). Повлітаємо до його в келію. Грин. II. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЛІТАТИ"
Витолочити Cм. витолочувати.
Війтівщина, -ни, ж. Дворъ и домъ війта. Желех.
Воробець, -бця, м. 1) = горобець. Орел не пристає з воробцями. Ном. № 1033. 2) — тростяний. пт. болотный воробей, Emberiza schoeniclus. Вх. Пч. II. 10.
Держа́ння, -ня, с. 1) Держаніе. 2) Обладаніе, владѣніе.
Дирли́га, -ги, ж. = Ґирлиґа.
Заскепи́ти, -плю, -пи́ш, гл. Занозить. Левч. 44.
Зладна́ти, -на́ю, -єш, гл. = злагодити. Алв. 79.
Розмисл, -лу, м. Размышленіе. Лучний розмисл, як замисл. Ном. № 5835. Правда розмислу не потрібує. Ном. № 6701.
Скатерть, -тя, м. Скатерть. Мил. 139. З старого скатертя зробив скатертинку. Черк. у. Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю. Мет. 143.
Шльондра, -ри, ж. = шлюндра.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.