Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгуджувати

Розгуджувати, -джую, -єш, сов. в. розгудити, -джу, -диш, гл. Разлучать, разлучить, отвращать, отвратить отъ чего наговорами. Драг. 74. Кого Бог судить, чоловік не розгудить. Ном. № 8950. Сужене — не розгужене. Ном. № 8950.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУДЖУВАТИ"
Відвідувати, -дую, -єш, сов. в. відвідати, -даю, -єш, гл. Навѣщать, навѣстить, провѣдать. Сідлай, хлопче, коня вороного, — поїду одвідаю кохання свого. Чуб. V. 345. Матінко моя, відвідай мене. Мет. 245. Вони там були та й її відвідали. Зміев. у.
Деклямува́ти, -му́ю, -му́єш, гл. Декламировать.
Засмія́тися, -мію́ся, -є́шся, гл. Засмѣяться. Як погляне, засміється, душа замірає. Чуб. V. 25.
Кашоварниця, -ці, ж. = кашоварка.
Короленко, -ка, м. = королевич. Дасть тобі король червоний корогов, а королиха — полумисок червонців, а короленко — вороного коня. Чуб. III. 281.
Обпинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. обіп'ястися, -пнуся, -нешся, гл. Покрываться, покрыться, опялиться. Обіп'явся рядном.
Отрухнути, -ну, -неш, гл. Потерять присутствіе духа? лишиться силъ? Убігла вдруге бліда така і як риба в'яла, що аж я її сама стала розважати: чого ти така? Мов отрухла. Г. Барв. 127.
Рант, -ту, м. Рантъ. Чоботи під рант. Вас. 162. Чоботи пошиті до ранту. Прил. у.
Скруток, -тку, м. Свернутый пучекъ табачныхъ листьевъ. Шух. І. 36.
Таганок, -нка, м. Ум. отъ таган.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГУДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.