Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарчання

Гарчання, -ня, с. 1) Ворчаніе (о собакѣ). 2) = гарикання.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЧАННЯ"
Зайченя́, -ня́ти, с. = зайча.
Зара́ні нар. 1) Рано утромъ. Посію шевлію зарані в неділю. Чуб. V. 601. 2) Пораньше. Ну вже ж, мамо, сьогодні зарані упораюся, зарані пообідаємо, та піду хоч раз погуляю. Мир. Пов. І. 167. Ум. заране́нька, заране́нько. Я зараненька рушив у поле. Черниг. у. Зараненько витопила піч та й пішла в поле. Леб. у.
Кліпайка, -ки, ж. = кліпавка. Вх. Уг. 224.
Кугач, -ча, м. = сич. Кугач реготів. Мил. 10.
Набажа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Испытать много желаній, нажелать себѣ многаго.
Перчина, -ни, ж. Зерно, перца. Мнж. 146. Ум. перчинка.
Самарно нар. Вѣроятно, правдоподобно. Желех.
Саморуйнування, -ня, с. Самоуничтоженіе. К. ПС. 147.
Шкопирта II, нар.кидати = шкопиртати. Ив. 19.
Шпент, -ту, м. Въ выраженіи: до шпенту. До тла. Хата до шпенту згоріла. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.