Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарчання

Гарчання, -ня, с. 1) Ворчаніе (о собакѣ). 2) = гарикання.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЧАННЯ"
Бардина, -ни, ж. = барда 2. Сам не знаю, чи полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати. Закину я вражу бардину, сам до дівчини на всю ніч двину. Чуб. V. 172. Ум. бардинка, бардиночка.
Білість, -лости, ж. Бѣлизна. Желех.
Відорати Cм. відорювати.
Замани́ти, -ню́, -ниш, гл. Заманить. На погибель вас у замок заманили. К. Досв. 209.
Керма, -ми, ж. Весло, которымъ правятъ, руль. Желех. Руль у плотовъ; состоитъ изъ дошки (лопасть) и друґара (рукоятка), который вращается на сворені (шипѣ), вдѣланномъ въ стіле́ць. Шух. І. 181.
Позасмикувати, -кую, -єш, гл. Задергать (многихъ).
Скришити, -шу, -шеш, гл. Искрошить. На капусту скришу.
Слинявий, -а, -е. Слюнявый. Який дідок слинявіш, а всі його цілують. Ном.
Стравне, -но́го, с. Кормовыя деньги.
Тулійка, -ки, ж. = облімок. Вас. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.