Віз, воза, м. 1) Возъ, телѣга. Род. мн. віз и возів. Части воза: снасть, ящик, колеса, голоблі или війя съ ярмом (Cм. все это ). Треба, як п'ятого колеса до воза. Привезено сіна тридцять віз. віз літерняк. Cм. літерняк. 2) Созвѣздіе Большой Медвѣдицы. Віз на небі вниз повертавсь. Глянув на зорі, аж Віз уже докочується геть-геть. 3) Родъ карточной игры: свои козыри. підвезти воза, візка. Поддѣть, сдѣлать неожиданную непріятность. Ум. візок, возик, візочок, возичок.
Віршувальник, -ка, м. Произносящій поздравительные стихи, віршу; декламаторъ.
Дзвінко́вий, -а, -е. Бубновый.
Заї́куватий, -а, -е. Заикливый.
Запа́рити, -ся. Cм. запарювати, -ся.
Кугикати, -каю, -єш, гл. Кричать: куги! куги!
Надточи́ти Cм. надточувати.
Понамащувати, -щую, -єш, гл.
1) Намазать масломъ, саломъ.
2) Намазать (глиною).
Пропалити Cм. пропалювати.
Цвеник, -ка, м. Хвастунъ.
