Вогничок, -чка, м. Ум. отъ вогонь.
Зголи́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Сбрить. Перший раз, як живу на світі, довелось мені зголити вуси. 2) Оголить, обнажить. Переносно: сдѣлать бѣднымъ, нищимъ. Та бодай же ти, корчмо,... та й у пень згоріла, та як ти ж мого сина, та як ти молодого, та навіки зголила.
Зла́годжувати, -джую, -єш, сов. в. злагодити, -джу, -диш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать, ладить, сладить, устраивать, устроить, мастерить, смастерить, приготовить. Злагодь мені меча острого. 2) Нанимать, нанять, условиться въ цѣнѣ.
Зростити, -щу́, -сти́ш, гл. Выростить. Нехай їм Бог зростить. Як я тебе зростила, сама себе звеселила.
Настрямок, -мку, м. Небольшое количество, небольшой возъ сѣна, соломы, дровъ. Набрав дров настрямок. Сторгував настрямок сіна. Ум. настрямочок.
Перелупати, -паю, -єш, гл. Перенести стыдъ, хлопая глазами. Добрі очі все перелупають.
Позазнічний, -а, -е. = позавчорашній.
Ручений, -а, -е. Ручной, къ рукѣ относящійся.
Сміливісінько нар. Совершенно смѣло.
Струг, -га, м.
1) Стругъ, скобель. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Баштанник сидів коло куріня і щось стругав стругом.
2) Рыба форель, Salmo fario. Ум. стружо́к, струженько.
