Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поворожити

Поворожити, -жу́, -жиш, гл. Погадать. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити. Шевч. 14. Переносно: поговорить съ кѣмъ въ секретѣ съ цѣлью устроить что — либо, оказать кому протекцію и пр., устроить, уладить что-либо негласными способами. Попереду він кинувсь до лисиці, щоб тая нищечком у львиці поворожила про його. Гліб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРОЖИТИ"
Віддиратися, -раюся, -єшся, сов. в. віддертися и відідратися, -деруся, -решся, гл. Отдираться, отодраться, отрываться, оторваться.
Глистянка, -ки, ж. Рыба съ глистою въ серединѣ. Азов. море. (Стрижев.).
Зігна́ти Cм. зганяти.
Напи́лий, -а, -е. Пьяный, хмѣльной. Н. Вол. у. То безбожні бесурмени теє зачували, напилого козака зараз познавали. Макс. (1849), 86.
Невеликий, -а, -е. Небольшой, малый. Хитро, мудро та невеликим коштом. Ном. № 3116., Ум. невели́ченький. Грин. III. 94. невели́чечкий, невеличкий. В мене ніжки невеличенькі. Мил. 137. Шумить річка невеличка да й шумить як з лука. Н. п.
Перстник, -ка, пе́рстничок, -чка, м. Ум. отъ перстень.
Покля нар. = покіль. Тя, любку, не забуду, покля буду жити. Гол. III. 429.
Прикадкуватий, -а, -е. О человѣкѣ: малорослый и толстый. Слов. Д. Эварн.
Ревіти, -ву, -веш, гл. = ревти.
Самітний, -а, -е. = самотний. Зося не придатна до самітного тихого життя. Левиц. І. 340. Не кидай же хоть ти мене, Катрусю, самітної-бездітної зозулі. К. Бай. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОРОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.