Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поворожити

Поворожити, -жу́, -жиш, гл. Погадать. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити. Шевч. 14. Переносно: поговорить съ кѣмъ въ секретѣ съ цѣлью устроить что — либо, оказать кому протекцію и пр., устроить, уладить что-либо негласными способами. Попереду він кинувсь до лисиці, щоб тая нищечком у львиці поворожила про його. Гліб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРОЖИТИ"
Безсонниця, -ці, ж. безсоння, -ня, с. Шейк. Безсонница. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Чуб. І. 141.
Допада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. допа́стися, -ду́ся, -де́шся, гл. Набрасываться, наброситься на что-либо съ жадностью. Допався як муха до меду. Ном. № 4836.
Запоро́ха, -хи, ж. Пылинка, попавшая въ глазъ. Запорохою в оці муляє. Конст. у. Й Солоха не запороха. Ном. № 13222.
Квітнючий, -а, -е. Цвѣтущій.
Настелювати, -люю, -єш, сов. в. настелити, -лю, -леш, гл. Настилать, настлать. Поміст шклом настеляний. Рудч. Ск. II. 105.
Прибочний, -а, -е. Боковой. Н. Вол. у.
Солуква, -ви, ж. пт. Вальдшнепъ. Шух. І. 23.
Тупісічко нар. = тупісінько. Шейк.
Хваленик, -ка, м. Тотъ, кого хвалять. Вареники — божі хваленим: всяке хвале, та не всяке варе. Ком. Пр. № 546.
Шмаркати, -каю, -єш, гл. Пускать сопли изъ носа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОРОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.