Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поворожити

Поворожити, -жу́, -жиш, гл. Погадать. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити. Шевч. 14. Переносно: поговорить съ кѣмъ въ секретѣ съ цѣлью устроить что — либо, оказать кому протекцію и пр., устроить, уладить что-либо негласными способами. Попереду він кинувсь до лисиці, щоб тая нищечком у львиці поворожила про його. Гліб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРОЖИТИ"
Бавовнянка, -ки, ж. Хлопчатобумажная ткань. Желех.
Гу́ркало, -ла, с. 1) = Гуркотій. Вх. Зн. 12. 2) Домовой. Вх. Зн. 12. Желех. 2) Дѣтская игрушка: родъ погремушки на ниткѣ. Мнж. 178. 4) Маленькій водопадъ. Желех. 5) = Суреля. Одкидав сурелі (або гуркала). Ном. № 10879.
Дра́пкатися, -каюся, -єшся, гл. = дряпатися. Вх. Уг. 237.
Друка́рський, -а, -е. Типографскій.
Знісок, -ску, м. 1) Послѣднее, самое маленькое яйцо, снесенное курицею. 2) Послѣдній ребенокъ у матери.
Помохнатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться мохнатымъ.
Пригладжувати, -джую, -єш, гл. Приглаживать, пригладить. Пригладь її чорні брівки. Чуб. III. 63.
Придушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. придуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Придушиваться, придушиться. 2) Придавливаться, придавиться.
Сажниця, -ці, ж. Сорочка, въ которой чистять трубы отъ сажи. Конст. у.
Стадня, -ні, ж. = стайня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОРОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.