Допомогти́ Cм. допомагати.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Зготува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Состряпать, изготовить. А я йому ранесенько снідати зготую. Зготувати обід.
Зменшатися, -шаюся, -єшся, гл. = зменшуватися. Моя. прабаба яка, а перед чоловіком зменшалась, корилась йому. Тихо піднявся він (місяць) у гору, зменшаючись і ясніючи.
Іста, -ти, ж. Капиталъ, основной капиталъ. Купимо (хліба)... й станемо продавати... Як виручимо свою істу та й мотнемось, купимо у Рассєі подешевше та вп'ять з баришем будемо продавати. Як так робити, то гроші потратимо, а не тільки прибили не буде, та й істу утеряємо.
Мусульма́нин, -на, м. Мусульманинъ. Правовірні наші мусульмане.
Побадьорнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бодрѣе.
Поосипатися, -паємося, -єтеся, гл. Осыпаться (во множествѣ). Як стрепенув... яблуню, так яблука і поосипались.
Порозорювати, -рюю, -єш, гл. Распахать (во множествѣ).
Убіжський, убізький, -а, -е. Убожескій. У мене справа убізька.
