Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідка

Бідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ біда. 2) Телѣжка о двухъ колесахъ. Запріг бідку. Грин. II. 331.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДКА"
Величкий, -а, -е. Большой. Вх. Зн. 6.
Відвозити, -жу, -зиш, сов. в. відвезти, -зу, -зеш, гл. Отвозить, отвезти.
Віскряк, -ка, м. Сопля, возгря.
Ге II, сз. Словно, будто, какъ. Драг. 258. Ци достеріг єсь? — А чому бим не достеріг? Не так ге ви. Драг. 263.
Морга́й, -гаю, м. Въ загадкѣ: глазъ. Стоїть гай, під гаєм моргай, під моргаєм сопай, під сопаєм хапай.
Орляка, -ки, м. Большой орелъ. Тихо знявсь орляка з скелі, сизі крила роспустив. Щог. Сл. 123.
Повиступати, -па́ю, -єш, гл. Выступить (во множествѣ, во многихъ мѣстахъ). На ногах і на руках повиступала од стужі кров. Шевч. 340.
Удобряти, -ряю, -єш, гл. Задабривать. Треба старшину вдобряти, щоб не віддав під суд. Харьк.
Укарамшити, -шу, -ши́ш, гл. Стащить. Де це ти, чоловіче, взяв? — Мовчи, жінко! це я укарамшив у пана, як ходив до кімнат. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Шанталавий, -а, -е. Изорванный, въ лохмотьяхъ. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.