Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повповати

Повповати, -ва́ю, -єш, гл. Понадѣяться. На кого ти, Химочко, повповала, що ти собі Марочка сподобала? Грин. ІІІ. 460.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВПОВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВПОВАТИ"
Ариш! I, меж. Окрикъ на овецъ. Мнж. 175.
Бабуня, -ні, ж. Ум. и ласк. отъ баба. Бабушка. Чуб. II. 313. Ум. бабунечка.
Видратися, -деруся, -решся, гл. = видертися.
Де́мон, -на, м. Демонъ. К. ЧР. 93. Ведеть (Спаситель) від пекла демона. Чуб. III. 26.
Лю́стерко, лю́стеречко, -ка, с. Ум. отъ люстро.
Недоум, -ма, м. Незрѣлый умомъ, глуповатый. Старий промовив: недоуми, занапастили божий рай. Шевч. 408.
Плавушник, -ка, м. Раст. Hottonia palustris L. ЗЮЗО. І. 125.
Прашовиння, -ня, с. Полотье, мотыженье.
Реньґорт, -та, м. Подпруга. Накинь осю дергу на гнідого та й підтягни реньґортом. Брацл. у.
Цибульний, -а, -е. Луковый. Цибульна головка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВПОВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.