Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітрогонити

Вітрогонити, -ню, -ниш, гл. Вѣтренничать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРОГОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРОГОНИТИ"
Забіди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Нанести ущербъ, обидѣть матеріально. Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того. Екатер. у.
Иродів, -дова, -ве Иродовъ. Бранное слово. Иродове кодло. Ном. № 895. Иродів сину. Ном. №, 3572.
Оплакувати, -кую, -єш, сов. в. оплакати, -чу, -чеш, гл. Оплакивать, оплакать. Як ти будеш у степу помирати, ой хто ж тобі голову оплаче? Чуб. V. 876.
Поперелякуватися, -куємося, -єтеся, гл. Перепугаться (о многихъ). Левиц. Пов. 289. Люде тікають з поля, усі поперелякуються. Ком. І. 42.
Поперечищати, -ща́ю, -єш, гл. Перечистить (во множествѣ).
Поскребти, -бу, -бе́ш, гл. Поскресть.
Правопись, -си, ж. = правопис. Друкуємо сей лист, не одміняючи в йому правописи. О. 1861. X. 136.
Росквіт, -ту, м. 1) Расцвѣтъ. 2) Первый цвѣтокъ. Перший росквіт на житі. Чуб. І. 74.
Титулування, -ня, с. Величаніе по титулу, титулованіе. Шейк.
Хворяти, -ряю, -єш, гл. = хворіти. Після того хворяла вона днів зо три, чи й білш. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТРОГОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.