Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поворітка

Поворітка, -ки, ж. Поворотъ на дорогѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРІТКА"
Ага́ II, нар. 1) = Эге. А казав же він? — Ага! Шейк. 2) Ироническ.: какъ разъ! Зробив же він своє діло? — Ага!
Гойдарь, -ря, м. и пр. = гайдарь и пр.
Жиді́вчин, -на, -не. Еврейкинъ.
Ко́тичок, -чка, м. Ум. отъ ко́тик.
Перепродуха, -хи, ж. = перекупка.
Попересікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (на части).
Порахуватися, -ху́юся, -єшся, гл. Посчитаться.
Розривка, -ки, ж. Развлеченіе. НВолын, у Роздумував про її легку, веселу натуру, липку до розривок. Левиц. І. 341.
Шинґель, -ґля, м. Та часть оси, на которой вращается колесо. Вх. Лем. 484.
Шпилити, -лю, -лиш, гл. Прикалывать булавками, шпильками. Гол. II. 634.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОРІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.