Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поворухнути

Поворухнути, -ну́, -не́ш, гл. Пошевелить, сдвинуть съ мѣста, шевельнуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРУХНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРУХНУТИ"
Бздо, -да, с. Газы въ желудкѣ, вѣтры.
Зави́дно нар. Завидно. МВ. ІІ. 158. Завидно, що в шось видно. Ном. № 4803.
Зазирни́й, -а́, -е́ Яркій (о цвѣтахъ). Кіевск. у.
Знестямка нар. Въ безпамятствѣ.
Мерзля́к, -ка, м. 1) Что-либо замерзшее. 2) Чувствительный къ холоду. Ум. мерзлячо́к.
Окіян, -ну, м. = океан. Кит — риба в окіяні. Чуб. І. 125. Буйні вітри! возьміть ви цю хмару на свої тонкі крила, занесіть ви її за окіян-море. Чуб. І. 29.
Підточити Cм. підточувати.
Поволока, -ки, ж. 1) Ремни, шнурки на обуви. 2) Слѣдъ, оставленный тащимымъ предметомъ. Зрубали дерево і стали його волокти додому та й поробили поволоки, а лісничий поволокою вислідив. Павлогр. у. згрібають поволоки — послѣ протащеннаго, пронесеннаго сѣна сгребаютъ оставшееся по пути. Шух. I. 170. Ум. поволі́чка, поволо́ченька.
Проціхувати, -ху́ю, -єш, гл. Прогнать. Такого дурня відтіля проціхують. Конст. у.
Смичка, -ки, ж. 1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у. 2) Раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОРУХНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.