Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повнісінько

Повнісінько нар. Совершенно полно, полнехонько. Народу в церкві повнісінько. Левиц. Пов. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНІСІНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНІСІНЬКО"
Билисько, -ка, с. Мѣсто, заросшее травой, стеблями растеній. Приїдь, приїдь, Кострубоньку! Стану з тобов до шлюбоньку на травнику-билиську і в подертім сірачиську. Pauli. І. 22.
Вижидати, -даю, -єш, гл. Поджидать. Вижидай з поля чистого твого козаченька. Мет. 13.
Ді́йка, -ки, ж. 1) Сосокъ у коровы. 2) = Дійниця. Як надоїла повну дійку, взяла з неї молока і позамазувала корт дійки. ХС. VII. 452.
Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = злити. Желех.
Лоташ, -ша, м. Раст. = латач. Вх. Пч. І. 9.
Омоскалювати, -люю, -єш, сов. в. омоскалити, -лю, -лиш, гл. = обмоскалювати, обмоскалити. Омоскалений писарь. Левиц. І. 300.
Плісце, -ця, с. Ум. отъ плесо.
Роззичати, -ча́ю, -єш, сов. в. роззи́чити, -чу, -чиш, гл. Раздавать, раздать въ долгъ. Злишні гроші роззичали, сли хто потребував позички. МУЕ. III. 58.
Тручання, -ня, с. Толканіе. Шейк.
Хварба, -би, ж. 1) = фарба. Шевч. 517. 2) Кровь (у раненаго звѣря). Показав хварбу вовк. Волкъ раненъ, видны слѣды крови.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВНІСІНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.