Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повоювати

Повоювати, -воюю, -єш, гл. Побѣдить, одолѣть (воюя). Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось; радяться, як їм того змія повоювати. Рудч. Ск. II. 10. Скажи царю, як не оддасть ще й тепер, то я його войною повоюю і силою царівну візьму. Рудч. Ск. II. 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЮВАТИ"
Валюш, -ша, м. Вальдшнепъ. Іде під осінь бити зайця й валюша стрілець. Щог. Сл. 67.
Воротниця, -ці, ж. 1) = ворітниця, 2) Ворота, плетеныя изъ прутьевъ. Угор.
Загуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Потеряться. Ой либонь моя дівчинонька та й у полі загубилася. Чуб. V. 24.
Каштановий, -а, -е. Каштановый.
На́гибка, -ки, ж. Находка.
Напоро́ти Cм. напорювати.
Попередзвонювати, -нюю, -єш, гл. Окончить звонить (во множествѣ).
Попередочку нар. Ум. отъ попереду.
Пшоняний, -а, -е. Пшенный. Хазяйка подавати стала із маслом пшоняних млинців. Алв. 45.
Усьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебнуть, втянуть въ ротъ жидкаго. Брат лиш єдну лижку всьорбав. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.