Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повнота

Повнота, -ти, ж. Полнота. Жадає, щоб швидче явилась у повноті краса миру. Кв.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВНОТА"
Гоблюванка, -ки, ж. Стружка. Вх. Лем. 404.
Доскіпа́тися Cм. доскіпуватися.
Маломо́цний, -а, -е. Малосильный.
Набаляндра́сити, -ра́шу, -сиш, гл. Наболтать, наговорить чепухи.
Націляти, -ля́ю, -єш, сов. в. націлити, -лю, -лиш, гл. Нацѣливать, нацѣлить.
Непутно нар. Не такъ, какъ слѣдуетъ, плохо. А будь тобі непутно! Ном. № 3696.
Солоний, -а, -е. Соленый. Сахару хоч повен віз, а віз усе солоний. Ном. № 328.
Старощіння, -ня, с. Сватовство. Нам буде старощіння, най буде весілля. Федьк.
Чипуга, -ги, ж. Раст. = дереза, Caragana frutescens Dc. ЗЮЗО. І. 115.
Шлентавий, -а, -е. = шанталовий. Вх. Зн. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВНОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.