Дада́кати, -каю, -єш, гл. 1) Болтать. 2) Гоготать. Гуски дадакають.
Залину́ти, -ну́, -неш, гл. Залетѣть.
Зімува́тися, -муюся, -єшся, гл. 1) = зімувати і. Ой убірайтесь, славні чумаченьки, зімуватись до Лугу. 2) Содержаться зимой, кормиться зимой.
Зменшувати, -шую, -єш, сов. в. зменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить. Не няли віри, що бачив сто вовків, так зменшував-зменшував, а далі ото каже — чув, мов, що щось шелеснуло.
Нацокотати и нацокотіти, -кочу, -ти́ш, гл. Наболтать, наговорить (о женщинахъ, дѣтяхъ). Нацокотали тії верхоумки..., а ти віри поняла.
Пасемник, -ка, м. = пасемко.
Помірний, -а, -е. 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ.
2) Умѣренный. А я так небагацько бажала! моя молитва така помірна була.
Потилиця, -ці, ж. Затылокъ. Росчесала чорні кудрі аж на потилицю. Ум. потиличка. Наміточка новенька, потиличка голенька. Ув. потиляка.
Пристая, -та́ї 1), м. = пристай.
2) м. = присташ.
3) ж. Вступленіе въ бракъ въ качествѣ присташа. Волію йти у жовніри, ніже на пристаю.
Тур, -ра, м. 1) Туръ, Bos primigenius. На лощині пасеться стадо турів. Так замерзло, хоч тури гони. Грім такий, що хоч тури гони, так не почують. 2) Жукъ-олень, Lucanus Servus. 3) тура дати. Говорится о плотахъ, когда съ разбѣга ударятся о берегъ. 4) Тур-царь. Турецкій царь.
