Видко нар.
1) Видно. Ой погляну в кватирочку — старенького видко. Ніч була темна, нічого не видко.
2) Ясно, свѣтло. Ти, місяцю, світи видко.
Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.
Гнів, -ва, м. Гнѣвъ. Хай його гнів божий поб'є. не у гнів твоїй жінці. Не во гнѣвъ будь сказано твоей женѣ. гнів покладати, положити на кого. На свого старшого брата великий гнів покладав. Не положіть гніва! А вона, невістка, такий уже гнів положила, що й обідати не увійшла.
Данцівни́к, -ка́, м. Танцоръ.
Жирне́нький, -а, -е., Ум. отъ жирний.
Звива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зви́тися, зів'ю́ся, -єшся, гл. 1) Извиваться. Звивається коло мужа єще гірше того ужа. 19. 2) Вертѣться около чего; хлопотать заботиться. Швидкі, в'юнкі (жиди) звиваються коло покупців, як ті в'юни. Звивається проміж гостями, як та ластівка. Баба звивалась миттю всюди. 3) Взвиваться, взвиться. Звивавсь огонь понад землею. Звилась стріла нижче хмари. Та ще хміль, та ще зелененький на тичину не звився. 60. Над хатами звивавсь угору дим.
Здоби́чний, -а, -е. 1) Доставшійся въ добычу. Ви здобичні гроші пропиваєте. 2) Хищническій. Скликать мусите ви все козацтво, нехай воно здобичню путь покине.
Мися́ III, -ся́ти, с. Мышенокъ. Ум. мися́тко.
На́волок, -ку, м. Жнивье, по которому посѣянъ подъ борону хлѣбъ (безъ вспашки). На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному. Cм. наволоком.
Позаддя, -дя, с. = позадь.