Вивозитися, -вожуся, -зишся, сов. в. вивезтися, -зуся, -зешся, гл. Вывозиться, вивезтись.
Відбляск, -ку, м. Отблескъ.
Волочище 2, -щі, ж. Ув. отъ волока.
Вубратися, -беруся, -решся, гл. = убратися. Вубралась теща у вовчинки.
Жваво́та, -ти, ж. = жвавість.
Задері́й, -рія, м. = задерика. Андрій-задерій.
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати.
Тогобочанка, -ки, ж. Жительница другого берега, живущая по ту сторону рѣки. Ум. тогобочаночка.
Тулюпан, -на, м. = тульпан.
Череп'яний, -а, -е. 1) О гончарныхъ издѣліяхъ: глиняный. Зайчик череп'яний. Глечик череп'яний. 2) Черепичный. Крізь череп'яну стелю спустили його.