Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прислівник

Прислівник, -ка, м. = прислів'я. Вх. Лем. 456.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСЛІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСЛІВНИК"
Анто́нівка, -ки, ж. Родъ яблони и яблокъ: восковое яблоко.
Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл. Волч. у.
Вигнітити Cм. вигнічувати.
Зваря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = золити. Зваряти, деінде в горах повідають: золити шмате. Перепране, чи відіпране шмате кладуть до зваряльні, або якого цебра, посипують попелом, наливають кип'ячою водою і кидають роспалене на огні каміне. МУЕ. III. 33. А в п'ятницю рано хусти зваряли. Н. п. Левиц. І. (Правда, 1868, 12). Звати, зву, звеш, гл. 1) Звать, называть. Нехай мати буде знати, кто зятем звати. Чуб. III. 125. 2) Призывать.
Костел, -лу, м. Костелъ.
Ліщани́к, -ка, м. = ліщина. Желех.
Наві́сник, -ка, м. Испорченное намі́сник (Cм.). Ум. навісничок. Братіку-навісничку, сядь собі на кріслечку, не продавай сестри за руб за чотирі. Грин. III. 543.
Овдовілий, -а, -е. Овдовѣвшій. Волч. у.
Плювати, -плюю, -єш, гл. Плевать.
Чабер, -бра, м. Раст. Satureja hortensis L. ЗЮЗО. І. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСЛІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.