Авже́ж, нар. 1) Да, конечно, разумѣется. Чи ти був там? — Авжеж! 2) Вѣдь. Авжеж ти знаєш про це! 3) Ироническое: какъ-разъ! Дай табаки! — Авжеж!
Бзік, -ка, м. = бузина.
Защити́ти Cм. защищати.
Зчервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть. Що слово Улита промовить, так і зчервоніє. Як літнім ранком зчервоніють хмари над сонечком, що весело встає.
Козирька, -ки, ж. Картузъ, шапка съ козырькомъ.
Орати, -рю́, -реш, гл. Пахать. Чи не оре милий плугом? Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Не сіявши, не оравши, не буде жито родити.
Погріти, -грію, -єш, гл.
1) Нагрѣть. Буде чим руки погріть. Та ж хаточка без вікон, без дверей, у тій хатці вітер не повіє і сонечко не погріє.
2) Побить. Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів ломакою спину, дак син не дає.
Позамикувати, -кую, -єш, гл. = позамикати. У мене ворота позамикувані.
Стиски, -ків, м.
1) Стѣсненіе, сжатіе въ груди, удушье. Уроки.... стисками стискали. Як кашель або стиски їх вночі хоть трохи турбували.
2) Родъ ножницъ для стрижки овецъ, безъ колецъ для пальцевъ.
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
