Арши́н, -на, м. 1) Аршинъ. У нас на спідницю вісім аршин набірається. 2) Въ губ. при измѣреніи земли — погонная сажень по ширинѣ десятины, а въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Миргор. и Хорольск. уу. въ десятинѣ считаютъ 20 аршин, слѣдовательно аршин = 120 кв. саж. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятымъ въ солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин.
Брама, -ми, ж.
1) Ворота. А в нашім двору гірше як в неволі, вийди за браму, наплачся доволі. Вашу дівчину мов за золоту браму зачинено: і в вічі її не побачиш.
2) «Опушка изъ сафьяна, плиса (вольвета) или смушка». Cм. брам. Ум. брамка, брамочка.
Великість, -кости, ж. 1) Величина. Виросло аж до великости справдешніх гір. 2) Большое количество.
Кастрат, -та, м. Кастратъ.
Незлагока, -ки Несогласіе, разладъ. Бо ти старий, а я молода, то буде нами незлагода.
Нетьопуха, -хи, ж. = нетіпанка. Там дівчина нетьопуха запаску згубила.
Обмальовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. обмалюватися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Быть окрашиваемымъ, расписаннымъ (красками). 2) Обрисовываться, обрисоваться. Богиня Сонце (в колядках) обмальовується такими блискучими фарбами.
Окрутнути, -ся. Cм. окручувати, -ся.
Підкидатися, -даюся, -єшся, сов. в. підкинутися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) Подбрасываться, подброситься, подкидываться, подкинуться вверхъ. Так його трусить, так трусить пропасниця, — аж угору чоловік підкидається, не влежить. О рыбѣ, выбрасывающейся на поверхность воды: Сьогодні багато риби підкидається, — он ба, яка здорова зараз підкинулась.
2) Тольк. несов. в. Заниматься подбрасываніемъ. Вишеньками забавлятися, яблучками підкидатися.
3) Подбрасываться, подкидываться, подкинуться. Тричи на день у нас волам сіно підкидається,
4) О болѣзни, преимущ. о сыпяхъ, язвахъ: прикидываться, прикинуться, пристать. Підкинулось дике мнясо. Підкинулась бешиха.
Поперемотувати, -тую, -єш, гл. Перемотать (во множествѣ).
