Вихурятися, -ряюся, -єшся, гл. Чваниться.
Приличкувати, -ку́ю, -єш, гл. У столяровъ: пригнать.
Противний, -а, -е. 1) Противулежащій, находящійся напротивъ. З противної вулиці доносився парубочий гомін. противна хата. Хата по другую сторону сѣней. Сидів собі на лавці у новій світлиці, що одгородив од противної хати. Через сіни противна хата.
2) О волнѣ: противная. На Чорному морі недобре вчинає: противну филю зо дна моря знімає. Cм. супротивний.
3) Непокорный, противящійся. Привів бранців із дарами і противних твоїй волі працювати в твоїм храмі.
4) Непріятный. Противна, як старцеві гривня.
5) Противорѣчащій. Я ж їй слова противного не промовив.
Ржа, ржі, ж. Ржавчина (на желѣзѣ, водѣ). Їсть як ржи залізо. Ржа вхполилась. Пристала ржавчина, начало ржавѣть.
Рупа, -пи, ж. Яма, въ которой держатъ зимой картофель.
Сіменитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. О женщинѣ: рожать дѣтей. Тільки діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись.
Слізно нар. Слезно, со слезами. Стоїть місяць над горою, а сонця немає, мати сина в дороженьку слізно провожав.
Совітати, -та́ю, -єш, гл. — кого́. Совѣтывать кому. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться.
Справджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. справди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Сбываться, сбыться, исполняться, исполниться, осуществляться, осуществиться. От же справдилось діявольське слово. Той сон твій справдиться.
Сталець, -льця, м. Въ мельницѣ: кусокъ стали, въ который упирается нижній конецъ веретена шестерни.
