Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дядько

Дя́дько, -ка, м. 1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Чуб. VII. 355. Не впадає москаля дядьком звати. Ном. № 850. 3)соба́чий. Волкъ. Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? О. 1861. V. 71. 4) дя́дька накла́сти. Перепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. Черниг. у. Ум. дя́дечко. Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! Хата, 54. Що ж мені, дядечку, по тіх грошах? МВ. І. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДЬКО"
Вовчище, -ща, м. = вовцюга. Тікайте, бо йде вовчище-помелище. Рудч. Ск. I. 17.
Зводи́тель, -ля, ж. 1) Обольститель. 2) пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Лем. 418.
Колотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. Мет. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. Ном. № 10131. 4) Помыкать; распоряжаться чѣмъ. Так колотить всіма, як вир водою. Ном. № 3429. Оце колотить, як чорт лозою. Ном. № 3422. Поснули й ви, що світом колотили. К. НС. 7.
Куйнара, -ри, ж. Шапка (у черноморскихъ чабанів). О. 1862. V. Кух. 57.
Нахнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Потупиться. Молоді сиділи нахнюпившись. Левиц. І. 182.
Побовтати, -таю, -єш, гл. Взболтать. Побовтала глечики з молоком.
Поправа, -ви, ж. 1) Починка, исправленіе. 2) Исправленіе (нравственное). Горе нам, ян не діждеться од нас ніякої поправи Той, що ненавидить усякий гріх. Гречулевич, Проповѣди (1857), 78. Ум. поправка.
Розміряти, -ряю, -єш, сов. в. розмірити, -рю, -риш, гл. 1) Размѣрять, размѣрить. Хто розміряв по всій землі гряниці? К. Іов. 74. 2)плечі. Побить, поколотить. Мамка ся роспили, всі гроші пропили; тато ся розгнівали, мамці плечі розміряли. Чуб. V. 1150.
Розсилати, -ла́ю, -єш, сов. в. розіслати, -шлю, -леш, гл. Разсылать, разослать. От десь мої воли пропали! Шукаю сам і хлопців розіслав і найти не можна. Ном. № 14052. Дрібні листи писала, по губернях розсилала. Чуб. V. 978.
Червеняк, -ка, м. 1) пт. Erythacus rubecula. Вх. Уг. 275. 2) пт. Lusciola rubecula. Вх. Пч. II. 12. Ум. червенячо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯДЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.