Адзу́с! 1) Cм. союзъ А, 6. 2) = Дзу́ски.
Зако́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. закоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Влюбляться, влюбиться. Бодай же я був перше в гробі, ніж я закохався в тобі. Закохалися обидві в одного Івана. Закохався, як чорт в суху вербу. Що зо мною закохався, а з иншою повінчався. 2) — в чо́му. Пристращаться, пристраститься къ чему. Ще його батько чумакував, і бере, було, його з собою малого, то ще тоді він закохався у дорогах. Ходив він більш для того, що вже в чумацтві закохався.
Запро́данець, -нця, м. Человѣкъ, продающійся кому, предающійся изъ-за корыстныхъ выгодъ.
Згні́чувати, -чую, -єш, сов. в. згніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить. Оживає згнічений морозом, непозичений у німця, український розум. 2) — се́рце. Скрѣпя сердце. Все переймав, згнітивши серце, чого там його учено. К. Д. Серце. 18.
Мигота́ти, миготіти и мигтіти, -чу, -ти́ш, гл. Сверкать, мерцать, мелькать. Над ставками, над садками миготіло, грало, лилося хвилями золоте марево. В очах миготить, а в голові свистить. Зірки мигтять собі, блимають. Аж в очах мигтить. Миготіла в очах дорога горорізьба.
Патлашки, -шок, ж. мн. Родъ растенія. Ой на горі, на горі зацвіли патлашки.
Потринити, -ню, -ниш, гл. Съѣсть все, до остатка. Так потринили, так поїли, шо лише кістки лишили.
Приміта, -ти, ж. = прикмета. Меншому брату приміту покидає. Дума.
Хистко нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко.
Чинбарня, -ні, ж. Заведеніе для выдѣлки кожъ.